Що стало результатом І громадянської війни в Стародавньому Римі? А) установлення народного трибунату Б )завершення боротьби плебеїв з патриціями В) утвердження диктатури Луція Корнелія Сулли Г) установлення диктатури Цезаря
Принцепс - найавторитетніший серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Імператор - частина титулу принцепса, міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом імператором називали правителя Римської імперії Перефект - посадова особа, яка очолювала окремий підрозділ адміністрації, суду чи армії.
Меценат - людина, яка матеріально підтримує розвиток культури.
3. Що таке принципат? Чим ця форма правління відрізнялася від республіки?
Відповідь:
Октавіана проголосили довічним трибуном, консулом та цензором. У нових списках сенаторів ім’я Октавіана стояло першим. Він став принцепсом - найавторитетнішим серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Октавіан мав найвищу військову владу - імперій (звідси - «імператор» як частина титулу принцепса), міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом йому було присвоєно титул верховного жерця, почесний титул Августа («поважний», «возвеличений богами»), трохи пізніше - титул «батька вітчизни». Культ Августа поширювався і в римських провінціях: у Єгипті, наприклад, його вважали фараоном і сином бога Сонця.
4. Якою була політика Октавіана Августа?
Відповідь:
Август запровадив нові посади - префекта Рима і префекта преторіанської гвардії. Префекта Рима обирали із сенаторів, до обов’язків цього посадовця належало наглядати за порядком у місті. Префект преторіанської гвардії командував охороною імператора. Було підвищено платню солдатам і офіцерам. Чимало ветеранів осіли в провінціях і допомагали їх освоювати. Як головнокомандувач армії Август керував провінціями, де перебували війська (імператорські провінції). Він призначав намісників, які командували гарнізонами.
Сенату для управління було надано спокійніші й розвинутіші провінції. їх називали сенаторськими провінціями. За Октавіана Августа західний кордон досяг Атлантичного океану й пролягав по Рейну. Північні кордони сягнули Дунаю, де було створено нові провінції. Кордони на сході посунули до річки Євфрат та Парфянського царства, з яким імператор уклав мир.
Русское общество не содержит социальной основы для самодержавия. Россия придет к социализму, не проходя период капитализма.
Новое социалистическое общество будет опираться не на семью, а на общину.
Крестьянством должны руководить профессиональные революционеры. Крестьяне уже созрели до социалистических идей.
Только революция провести социальные идеи.
Либералы: путь реформ, но не отрицали и права народов на революционную борьбу против поработителей, невмешательство государства в частную и деловую жизнь граждан.
Консерваторы: сохранить традиционный уклад жизни и старые политические порядки, отвергали воззрения эпохи Просвещения.
ответ:1. Скільки років минуло від створення імперії в Давньому Римі?
Відповідь:
Імператор Октавіан Август правив Римом від 30 р. до н. е. до 14 р. н. е. Фактично з цього року була створена Римська імперія.
30+2015=2045 років минуло від створення Рим. імперії
2. Витлумачте поняття: принцепс, імператор, префект, меценат.
Відповідь:
Принцепс - найавторитетніший серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Імператор - частина титулу принцепса, міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом імператором називали правителя Римської імперії Перефект - посадова особа, яка очолювала окремий підрозділ адміністрації, суду чи армії.
Меценат - людина, яка матеріально підтримує розвиток культури.
3. Що таке принципат? Чим ця форма правління відрізнялася від республіки?
Відповідь:
Октавіана проголосили довічним трибуном, консулом та цензором. У нових списках сенаторів ім’я Октавіана стояло першим. Він став принцепсом - найавторитетнішим серед сенаторів, тим, хто визначав порядок денний, головував на засіданнях. Октавіан мав найвищу військову владу - імперій (звідси - «імператор» як частина титулу принцепса), міг скликати народні збори та збори сенату, вносити законопроекти або накладати вето на закони. Згодом йому було присвоєно титул верховного жерця, почесний титул Августа («поважний», «возвеличений богами»), трохи пізніше - титул «батька вітчизни». Культ Августа поширювався і в римських провінціях: у Єгипті, наприклад, його вважали фараоном і сином бога Сонця.
4. Якою була політика Октавіана Августа?
Відповідь:
Август запровадив нові посади - префекта Рима і префекта преторіанської гвардії. Префекта Рима обирали із сенаторів, до обов’язків цього посадовця належало наглядати за порядком у місті. Префект преторіанської гвардії командував охороною імператора. Було підвищено платню солдатам і офіцерам. Чимало ветеранів осіли в провінціях і допомагали їх освоювати. Як головнокомандувач армії Август керував провінціями, де перебували війська (імператорські провінції). Він призначав намісників, які командували гарнізонами.
Сенату для управління було надано спокійніші й розвинутіші провінції. їх називали сенаторськими провінціями. За Октавіана Августа західний кордон досяг Атлантичного океану й пролягав по Рейну. Північні кордони сягнули Дунаю, де було створено нові провінції. Кордони на сході посунули до річки Євфрат та Парфянського царства, з яким імператор уклав мир.
Объяснение:
Народники:
Россия должна идти по своему пути.
Капитализм чужд развитию России.
Русское общество не содержит социальной основы для самодержавия. Россия придет к социализму, не проходя период капитализма.
Новое социалистическое общество будет опираться не на семью, а на общину.
Крестьянством должны руководить профессиональные революционеры. Крестьяне уже созрели до социалистических идей.
Только революция провести социальные идеи.
Либералы: путь реформ, но не отрицали и права народов на революционную борьбу против поработителей, невмешательство государства в частную и деловую жизнь граждан.
Консерваторы: сохранить традиционный уклад жизни и старые политические порядки, отвергали воззрения эпохи Просвещения.