Що свідчать джерела про «Братство тарасівців» як першу організацію у Великій Україні, яка прагнула домогтися самостійності України Відомий громадський діяч, публіцист Андрій Жук писав: «Як бачимо, в “Profession de foi” немає ані сепаратизму й мазепинства, ані соціалізації землі і 8-годинного робочого дня, ані відмежування української визвольної справи від загальноросійського визвольного руху… Воно й зрозуміле, бо ж це “Визнання віри” було хоч і нелегальним, а все ж публічним виступом й автори мусили рахуватися з тим, що зміст його мав дійти до відома органів безпеки, і зважати, щоб публіка його прийняла по можливості прихильно, тому утримане воно в стриманих, поміркованих тонах... Вага виступу тарасівців полягає власне в тім, що українці перестали ховатися, встидатися чи боятися свого українства, а скрізь, на кожному кроці, в кожних обставинах виступали як свідомі, це значить національно активні члени поневоленої нації, що прагне до політичного і соціального визволення... Недоліком тарасівців було те, що вони обмежувалися у своїй діяльності інтелігенцією, не йшли в народну масу, не пов’язали здійснення своїх національно-політичних постулатів з реальними економічними інтересами народної маси. Це була одна з причин, чому започаткований ними рух не виріс у поважну силу і скоро завмер» (А. Жук. «Братство тарасівців», 1943 р.).

ЗАПИТАННЯ:

1. Які позитивні та негативні риси у діяльності «Братства тарасівців» виділяє автор документу?

2. Як автор пояснює брак ідей самостійності України в статуті «Братства тарасівців»?

Показать ответ

Ответ:

Поглит

11.11.2021 22:43

До середины 1999 г. Владимир Владимирович Путин был мало известен широкой публике. К настоящему времени он является действующим Президентом РФ, переизбранным на второй срок в марте 2004 г.Владимир Путин родился в 1952 г. в простой семье. Окончил юридический факультет Ленинградского государственного университета. С 1975 г. служил в органах государственной безопасности. С 1990 г. работал ректора ЛГУ по международным вопросам, затем советником председателя Ленинградского совета народных депутатов. С 1991 г. — председатель Комитета по внешним связям мэрии Санкт-Петербурга. В 1994—1996 гг. — первый заместитель председателя правительства Санкт-Петербурга. Мэром Санкт-Петербурга в 1991—1996 гг. был профессор, доктор юридических наук Анатолий Александрович Собчак, заметная фигура в период «перестройки», один из создателей Движения демократических реформ, участник подготовки новой российской Конституции, инициатор переименования Ленинграда в Санкт-Петербург, автор ряда книг. После поражения А. А. Собчака на выборах мэра в 1996 г. В. В. Путин в 1996— 1998 гг. работал в Администрации Президента РФ. В июле 1998 г. он был назначен директором Федеральной службы безопасности РФ. В августе 1999 г. II Государственная дума по представлению президента Б. Н. Ельцина утвердила кандидатуру В. В. Путина на посту Председателя Правительства РФ.В. В. Путин на посту премьер-министра основное внимание уделил антитеррористической операции в Дагестане и Чечне. Захват заложников, неконтролируемая и непредсказуемая ситуация в Чечне, гибель мирных жителей в результате нападения на г. Буденновск, а также взрывы домов в Москве и других городах (погибло более 1,5 тыс. ни в чем не повинных людей) и многое другое в глазах значительной части населения оправдывало жесткую позицию нового главы правительства.

0,0(0 оценок)

Ответ: