Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР після 26 грудня 1991 року.
Розпад Радянського Союзу в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії в XIX і на початку XX ст., а на неевропейських територіях — деколонізація. Жовтнева революція та радянська влада всього лише відтягнули розпад Російської імперії на декілька десятиліть.
Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.
Тема одиночества актуальна всегда. все зависит от запроса человека, его потребностей. большинство просто не находят нужных сообщников, другие- разочаровываются в обществе за нелогичность и жестокость. это не единственные проблемы человечества, как вопросы жизни: они бессмертны и бесконечны. сколько людей, столько и мнений. одиночество- это не диагноз отшельничества, это призыв души отойти от законов и навязанных догматов общества. на этой волне человек пытается найти себя, гармонию желаний и возможностей, пытается осветить путь к разгадке происходящего. в некотором плане пытаемся спланировать наши действия, чтобы предугадать исход, оценить последствия. в частности одиночество всем знакомо как само последствие. это дает негатив в течении событий, так как приходится временно быть вне игры, чего нам не желательно. тем не менее это не означает, что мы в этот момент выброшены или покинуты. это момент, когда нами никто не может - мы вне зоны доступа. мы сами можем стать или наблюдать за игрой кукловода. это шанс стать хозяином судьбы. как у любой монеты у одиночества есть обратная сторона. наедине с собой мы можем накручивать далеко не истинное понимание событий, как никак, а собеседник лучше. только не с воображаемым самим собой (неблагоприятная реакция психики на восприятие окружающего мира- шизофрения) , а тот кто не знает тебя, например, попутчик, либо проверенные люди. не знаю. когда приходит одиночество, но все в мире закономерно: вслед за бурей приходит ясная погода. поэтому нельзя опровергать данное событие как крайность плохих событий.
Ро́зпад СРСР — процеси системної дезінтеграції, що відбувалися в державі, суспільстві, народному господарстві, соціальній структурі, громадській і політичній сфері Радянського Союзу, що призвели до припинення існування СРСР після 26 грудня 1991 року.
Розпад Радянського Союзу в останнє десятиріччя XX ст. є завершенням не лише 70-літньої історії багатонаціональної комуністичної імперії, а й фіналом понад 400-літньої історії поліетнічної Російської імперії. Розпад СРСР не варто зводити лише до кризи соціалістичної системи, не враховуючи спадщини Російської імперії. Він є частиною загального процесу зникнення поліетнічних імперій та їх розщеплення на національні держави, прикладом чого в Європі стали Османська та Габсбурзька імперії в XIX і на початку XX ст., а на неевропейських територіях — деколонізація. Жовтнева революція та радянська влада всього лише відтягнули розпад Російської імперії на декілька десятиліть.
Розпад СРСР привів до незалежності 15 республік СРСР і появи їх на світовій політичній арені як самостійних держав.