1)Управление в Афинах жители города называли Народным собранием. Вся власть в афинском полисе пренадлежала демосу (народ по-древнегречески). Почему оно удобно для афинян: В процессе управления Афинами мог участвовать любой гражданин независимо от знатности и происхождения, любой гражданин мог предложить принять новый закон, за принятие которого голосовали поднятием рук. Благодаря собранию в афинах была демократия (от греческих слов "демос"-народ и "кратос"-власть, точнее власть была в руках народа). Поднятием рук собрание выбирало стратегов сроком на год.
2)Софокл написал трагедию "Антигона"для постановки в театре, а Аристофан написал комедию "Птицы"для театра.
3)Самый известный древнегреческий храм-это Парфенон на холме Акрополе. Внутри Парфенона была прекрасная статую Афины, созданная чкульптором Фидием. На фронтонах (треугольное пространство между двумя скатами крыши и карнизом) храма было изображено рождение богини Афины из головы Зевса и спор Афины с Посейдоном за власть над Аттикой.
4)Скульптура Мирона "Дискобол" и статуя копьеносца работы Поликлета, а также Афродита Милосская, сделанная Агесандром, Афина Парвенос и Зевс Олимпийский (эта статуя Зевса была чудом света) работ Фидия. Греческие скульпторы прославляли в своих произведениях силу мужесво и женскую красоту.
5)Самое правильное воспитание мальчиков было в Афинах, потому что в это полисе можно получить хорошее образование у философов или софистов: Аристотеля и Сократа. В Афинах мальчик мог выбрать карьеру: стать воином или ученым. Что же касается Спарты, то все мальчики в полисе становились воинами. С семи лет их отдавали под воспитание стариейшин. Детей содержали в таких условиях, что мальчикам приходилось красть, чтобы добыть себе пропитание. Образованием естественно в Спарте не занимались.
Ми недавно переїхали в новий будинок. На третій день проживання у цьому будинку я пішла дослідити горище. На горищі була якась дивна двері і я вирішила їй відкрити. Відкривши ці двері, яскраве світло застилил мені очі і я відчула, як земля йде з-під моїх ніг. -Ох! - тільки й змогла вимовити я. Раптом я знову знайшла зір і зрозуміла, що перебуваю в якійсь печері. Затримуватися в ній у мене бажання не було, тому я швидко вибігла назовні. Там були ще печери і поляна, на якій маленькими групами сиділи люди. Точніше, стародавні люди. На сучасних вони точно не походили, адже одягнені вони були в звірині шкури і у них була інша форма голови. Я закричала: -Гей! Але ніхто й голови не повернув у мій бік. Я підскочила до якоїсь жінки, яка, на мій погляд була досить привітним і помахала рукою у неї перед обличчям. Вона ніяк на це не відреагувала. І тут мене осінило. Ну звичайно ж! Ця дивна двері на горищі..вона..вона це - портал!! І тепер я тут, у стародавньому світі. Пізніше я переконалася, що я перебуваю тут просто як зретиль і не можу виконувати ніяких спільних дій з цими людьми. Через малий проміжок часу на галявину зайшли чоловіки. Кожен тримав у руках свою здобич. На обличчі у них була тільки одна емоція, - холоднокровність. Вони сіли в круг в центрі галявини, видобуток віддали жінкам. Ті ж, у свою чергу, тут же побрасали свої справи і заходилися готувати обід. Коли їжа була готова, жінки віднесли мисливцям всю їжу і вони досхочу наїлися. Після цього діти та ті, хто готував цю їжу почали доїдати залишки їжі. Раптом я відчула, що ноги мої знову відкриваються від землі і очі застилає біла пелена. Через хвилину я опинилася на своєму горищі
1)Управление в Афинах жители города называли Народным собранием. Вся власть в афинском полисе пренадлежала демосу (народ по-древнегречески). Почему оно удобно для афинян: В процессе управления Афинами мог участвовать любой гражданин независимо от знатности и происхождения, любой гражданин мог предложить принять новый закон, за принятие которого голосовали поднятием рук. Благодаря собранию в афинах была демократия (от греческих слов "демос"-народ и "кратос"-власть, точнее власть была в руках народа). Поднятием рук собрание выбирало стратегов сроком на год.
2)Софокл написал трагедию "Антигона"для постановки в театре, а Аристофан написал комедию "Птицы"для театра.
3)Самый известный древнегреческий храм-это Парфенон на холме Акрополе. Внутри Парфенона была прекрасная статую Афины, созданная чкульптором Фидием. На фронтонах (треугольное пространство между двумя скатами крыши и карнизом) храма было изображено рождение богини Афины из головы Зевса и спор Афины с Посейдоном за власть над Аттикой.
4)Скульптура Мирона "Дискобол" и статуя копьеносца работы Поликлета, а также Афродита Милосская, сделанная Агесандром, Афина Парвенос и Зевс Олимпийский (эта статуя Зевса была чудом света) работ Фидия. Греческие скульпторы прославляли в своих произведениях силу мужесво и женскую красоту.
5)Самое правильное воспитание мальчиков было в Афинах, потому что в это полисе можно получить хорошее образование у философов или софистов: Аристотеля и Сократа. В Афинах мальчик мог выбрать карьеру: стать воином или ученым. Что же касается Спарты, то все мальчики в полисе становились воинами. С семи лет их отдавали под воспитание стариейшин. Детей содержали в таких условиях, что мальчикам приходилось красть, чтобы добыть себе пропитание. Образованием естественно в Спарте не занимались.
-Ох! - тільки й змогла вимовити я.
Раптом я знову знайшла зір і зрозуміла, що перебуваю в якійсь печері. Затримуватися в ній у мене бажання не було, тому я швидко вибігла назовні. Там були ще печери і поляна, на якій маленькими групами сиділи люди. Точніше, стародавні люди. На сучасних вони точно не походили, адже одягнені вони були в звірині шкури і у них була інша форма голови. Я закричала:
-Гей!
Але ніхто й голови не повернув у мій бік. Я підскочила до якоїсь жінки, яка, на мій погляд була досить привітним і помахала рукою у неї перед обличчям. Вона ніяк на це не відреагувала. І тут мене осінило. Ну звичайно ж! Ця дивна двері на горищі..вона..вона це - портал!! І тепер я тут, у стародавньому світі. Пізніше я переконалася, що я перебуваю тут просто як зретиль і не можу виконувати ніяких спільних дій з цими людьми. Через малий проміжок часу на галявину зайшли чоловіки. Кожен тримав у руках свою здобич. На обличчі у них була тільки одна емоція, - холоднокровність. Вони сіли в круг в центрі галявини, видобуток віддали жінкам. Ті ж, у свою чергу, тут же побрасали свої справи і заходилися готувати обід. Коли їжа була готова, жінки віднесли мисливцям всю їжу і вони досхочу наїлися. Після цього діти та ті, хто готував цю їжу почали доїдати залишки їжі. Раптом я відчула, що ноги мої знову відкриваються від землі і очі застилає біла пелена. Через хвилину я опинилася на своєму горищі