Сопоставьте фрагмент сочинения, изображение и карту, относящиеся к событиям правления одного из деятелей, укажите имена этих правителей. результат запишите в таблицу. 1) «таковы были войны, которые с великой мудростью и удачей вел самый могущественный король в различных частях земли в течение 47 лет (ведь столько лет он царствовал). в тех войнах он столь основательно расширил уже достаточно большое и могущественное королевство франков, полученное от отца пипина, что прибавил к нему почти двойное количество [земель]». 2) «в августе войско двинулось за альпы и, не встречая серьезного сопротивления, вступило в павию. беренгарий и адальберт укрылись в хорошо укрепленных замках. начались переговоры с папой о вступлении в рим. 31 января 962 года германцы вступили в рим, а 2 февраля в церкви св. петра папа иоанн xii возложил на голову германского короля корону «римских императоров». на всякий случай вновь провозглашенный император заставил папу и римскую знать тут же принести ему присягу и дать обещание не вступать в союз с королем беренгарием. так была воссоздана империя, получившая позже пышное наименование \"священная римская империя германской нации\" ». 3) «его главные военные усилия были на западе, куда были брошены колоссальные силы. в 533-534 гг. его лучший полководец велисарий разгромил государство африканских вандалов, в 535-555 гг. было уничтожено государство остготов в италии. в результате под власть римской державы вернулся и сам рим, и многие из западных земель в италии, северной африке, испании, в течение ста лет заселявшиеся германскими племенами. эти территории в ранге провинций были воссоединены с империей, и на них было вновь распространено действие римского законодательства». 4) «в 1399 году, когда ему уже было за шестьдесят, он вторгся в индию, возмущаясь тем, что султаны дели проявляют слишком много терпимости по отношению к своим подданным. 24 сентября войска эмира перешли инд и, оставляя за собой кровавый след, вошли в дели. армия махмуда туглака была разбита при панипате (17 декабря), от дели остались руины, из которых город возрождался более века. к апрелю 1399 года армия вернулась в столицу, обремененная огромной добычей. один из современников, руи гонсалес де клавихо, писал, что девяносто захваченных слонов несли из карьеров камни на строительство мечети в самарканде».
Після перипетій війн та революцій, західноукраїнські землі опинилися у складі трьох різних держав.
Молода польська держава приєднала до свого складу так звані «східні креси» — території на Сході, що становлять нині частини Литви, Західної Білорусі, Волині та Галичини. Ці два українських регіони були визнані за Польщею у результаті підписання у 1921 році Ризького миру з більшовиками, а також підписання Версальського миру, що визначив світовий порядок після Першої світової війни.
Румунія та Чехословатчина
Румунія змогла сповна скористатися перипетіями війн, що тривали на українських землях. Як союзники Антанти, румуни отримали можливість узаконити з переможцями всі свої територіальні надбання. Під час польсько-української війни 1918-19 років, Румунія відтяпала землі Північної Буковини. У 1920 році країни Антанти підписали з Румунією Бессарабський протокол, за яким визнали приєднання Південної Бессарабії. У цих регіонах проживав приблизно мільйон українців.
Якщо порівнювати усі чотири держави, у складі яких жили українці в міжвоєнний період, українцям Румунії велося найгірше. Румуни провадили щодо національних меншин політику культурної асиміляції: розглядали їх як румунів, які чомусь забули про це. Румунська мова стала єдиною в освіті, управлінні і навіть церкві. До 1928 року на Буковині діяв надзвичайний стан і було обмежено політичну діяльність. Румунський уряд, подібно польському, сприяв переселенню румунів в регіони населені українцями. Навіть українські прізвища міняли на румунський лад.
Польща
Після перипетій війн та революцій, західноукраїнські землі опинилися у складі трьох різних держав.
Молода польська держава приєднала до свого складу так звані «східні креси» — території на Сході, що становлять нині частини Литви, Західної Білорусі, Волині та Галичини. Ці два українських регіони були визнані за Польщею у результаті підписання у 1921 році Ризького миру з більшовиками, а також підписання Версальського миру, що визначив світовий порядок після Першої світової війни.
Румунія та Чехословатчина
Румунія змогла сповна скористатися перипетіями війн, що тривали на українських землях. Як союзники Антанти, румуни отримали можливість узаконити з переможцями всі свої територіальні надбання. Під час польсько-української війни 1918-19 років, Румунія відтяпала землі Північної Буковини. У 1920 році країни Антанти підписали з Румунією Бессарабський протокол, за яким визнали приєднання Південної Бессарабії. У цих регіонах проживав приблизно мільйон українців.
Якщо порівнювати усі чотири держави, у складі яких жили українці в міжвоєнний період, українцям Румунії велося найгірше. Румуни провадили щодо національних меншин політику культурної асиміляції: розглядали їх як румунів, які чомусь забули про це. Румунська мова стала єдиною в освіті, управлінні і навіть церкві. До 1928 року на Буковині діяв надзвичайний стан і було обмежено політичну діяльність. Румунський уряд, подібно польському, сприяв переселенню румунів в регіони населені українцями. Навіть українські прізвища міняли на румунський лад.