В жилищном строительстве XVIII в. наиболее наглядно проявляются сословные различия. Парадные дворцы российских императоров в конце века не имели ничего общего не только с царскими хоромами XVII в., но и со скромными жилищами петровской эпохи. Для освещения лишь одного из них в праздничные дни требовалось не менее 20 тыс. свечей и 150 тыс. лампад. Построенные в стиле барокко, они были богато украшены лепными узорами, стенными росписями, зеркалами, картинами, позолотой, коврами, оружием. Жилища простого городского населения и крестьян по-прежнему строились из дерева. При возникновении в городе даже небольшого очага пожара возникала угроза выгорания целых кварталов и даже городов. Впервые в XVIII в. появилась нумерация домов на улицах (раньше она не была порядковой и рядом с домом № 24 мог быть дом № 3265). Сами городские дома строились теперь иначе. Если раньше в центре дома была печь, вокруг которой размещались жилые помещения, то теперь центральное место занимал коридор, в который выходило большинство комнат. Все чаще даже в небогатых городских домах в окна были вставлены стекла, а не слюда, как прежде. Крестьянские же дома и строились, и содержались по-старому.
Объяснение:
( И ЕЩЕ ПАРУ ФАКТИКОВ ЕСЛИ НАДО)
ХVIII в. ознаменовался переворотом в одежде дворянства. Изучение петровского законодательства позволило сделать выводы, с одной стороны, о широте начатых преобразований, с другой — об осторожности и корректности в проведении «костюмной» реформы. Национальная корректировка европейских стандартов одежды выражалась в использовании преимущественно сукна, мехов, яркой палитры костюмов.Мелкопоместным дворянам и бедным чиновникам такая роскошь была недоступна. Однако они тоже стремились следовать моде хотя бы в фасонах одежды. Крестьяне продолжали носить все те же овчинные тулупы, армяки, зипуны.
Питание основной части населения России XVIII в. оставалось традиционным.
Ціль Формування сильної промисловості, забезпечення її незалежності від експортних поставок металу і озброєння.
Наслідки Поява потужної промислової бази поблизу Петербурга і на Уралі (безперебійно діяли 65 заводів із 71); розвиток текстильної промисловості (у Москві, Ярославлі, Казані і в Україні); розширення суднобудування, фаянсового справи та виробництва паперу.
Берг-привілей 1719
Ціль Був дозволений самостійний пошук корисних копалин і закладка заводів на місцях вироблення.
Підсумок З появою додаткового стимулу для розвитку важкої промисловості на Уралі, стали відкриватися незалежні від імперії заводи і мануфактури, зміцнюють роль держави в світі
Указ про посессионных селян 1721 ціль Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів наслідок Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів
Указ про створення ремісничих цехів 1722
ціль Стимулювання розвитку ремесла і внутрішньої торгівлі
наслідок Збільшення дрібних ремісничих виробництв у містах, які забезпечували внутрішні потреби держави
Освоєння нових сільськогосподарських територій 1698-1725
ціль Розорювання земель на півдні Росії, у Поволжі й Сибіру
Наслідок Розширення посівних площ
Розширення посівних площ технічних культур і розведення нових порід худоби 1698-1725
Ціль Заохочення нововведень в сільському господарстві
Наслідок Збільшення посівних площ різних культур; розведення нових, більш продуктивних, порід худоби
Укази про введення нових торговельних тарифів 1724, 1726
ЦІль Протекціоністські акти, що регулюють зовнішню торгівлю (податок з ввезення товарів у країну був вище, ніж податок з вивезення)
Наслідок Захист внутрішніх виробників від іноземних конкурентів на внутрішньому ринку та стимулювання зовнішньої торгівлі призвели до розвитку виробництва і торгівлі в імперії. Ці акти породили головні економічні успіхи царя
В жилищном строительстве XVIII в. наиболее наглядно проявляются сословные различия. Парадные дворцы российских императоров в конце века не имели ничего общего не только с царскими хоромами XVII в., но и со скромными жилищами петровской эпохи. Для освещения лишь одного из них в праздничные дни требовалось не менее 20 тыс. свечей и 150 тыс. лампад. Построенные в стиле барокко, они были богато украшены лепными узорами, стенными росписями, зеркалами, картинами, позолотой, коврами, оружием. Жилища простого городского населения и крестьян по-прежнему строились из дерева. При возникновении в городе даже небольшого очага пожара возникала угроза выгорания целых кварталов и даже городов. Впервые в XVIII в. появилась нумерация домов на улицах (раньше она не была порядковой и рядом с домом № 24 мог быть дом № 3265). Сами городские дома строились теперь иначе. Если раньше в центре дома была печь, вокруг которой размещались жилые помещения, то теперь центральное место занимал коридор, в который выходило большинство комнат. Все чаще даже в небогатых городских домах в окна были вставлены стекла, а не слюда, как прежде. Крестьянские же дома и строились, и содержались по-старому.
Объяснение:
( И ЕЩЕ ПАРУ ФАКТИКОВ ЕСЛИ НАДО)
ХVIII в. ознаменовался переворотом в одежде дворянства. Изучение петровского законодательства позволило сделать выводы, с одной стороны, о широте начатых преобразований, с другой — об осторожности и корректности в проведении «костюмной» реформы. Национальная корректировка европейских стандартов одежды выражалась в использовании преимущественно сукна, мехов, яркой палитры костюмов.Мелкопоместным дворянам и бедным чиновникам такая роскошь была недоступна. Однако они тоже стремились следовать моде хотя бы в фасонах одежды. Крестьяне продолжали носить все те же овчинные тулупы, армяки, зипуны.
Питание основной части населения России XVIII в. оставалось традиционным.
Розвиток промисловості 1698-1725 Цілі
Ціль Формування сильної промисловості, забезпечення її незалежності від експортних поставок металу і озброєння.
Наслідки Поява потужної промислової бази поблизу Петербурга і на Уралі (безперебійно діяли 65 заводів із 71); розвиток текстильної промисловості (у Москві, Ярославлі, Казані і в Україні); розширення суднобудування, фаянсового справи та виробництва паперу.
Берг-привілей 1719
Ціль Був дозволений самостійний пошук корисних копалин і закладка заводів на місцях вироблення.
Підсумок З появою додаткового стимулу для розвитку важкої промисловості на Уралі, стали відкриватися незалежні від імперії заводи і мануфактури, зміцнюють роль держави в світі
Указ про посессионных селян 1721 ціль Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів наслідок Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів
Указ про створення ремісничих цехів 1722
ціль Стимулювання розвитку ремесла і внутрішньої торгівлі
наслідок Збільшення дрібних ремісничих виробництв у містах, які забезпечували внутрішні потреби держави
Освоєння нових сільськогосподарських територій 1698-1725
ціль Розорювання земель на півдні Росії, у Поволжі й Сибіру
Наслідок Розширення посівних площ
Розширення посівних площ технічних культур і розведення нових порід худоби 1698-1725
Ціль Заохочення нововведень в сільському господарстві
Наслідок Збільшення посівних площ різних культур; розведення нових, більш продуктивних, порід худоби
Укази про введення нових торговельних тарифів 1724, 1726
ЦІль Протекціоністські акти, що регулюють зовнішню торгівлю (податок з ввезення товарів у країну був вище, ніж податок з вивезення)
Наслідок Захист внутрішніх виробників від іноземних конкурентів на внутрішньому ринку та стимулювання зовнішньої торгівлі призвели до розвитку виробництва і торгівлі в імперії. Ці акти породили головні економічні успіхи царя