Галилео Галилей известен как продолжатель учения Николая Коперника. Ученый установил, что Солнце вращается вокруг своей оси и на основании своих наблюдений сделал вывод, что вращение вокруг оси свойственно всем небесным телам и о том, что гелиоцентрическая система мира, предложенная Коперником, является единственно верной.
Однако в 1616 году комиссия авторитетных итальянских богословов объявила учение Коперника еретическим, а его книга «Об обращении небесных сфер» была внесена в индекс запрещенных книг.
В 1632 году Галилей издал свою книгу «Диалог о двух главнейших системах мира – птолемеевой и коперниковой». Вскоре итальянские инквизиторы, посчитав книгу еретической, запретили ее продажу, а Галилея вызвали в Рим, где предали суду.
Следствие тянулось с апреля по июнь 1633 года. 22 июня в доминиканском монастыре святой Минервы, в той же церкви, где его предшественник Джордано Бруно выслушал смертный приговор, Галилей, стоя на коленях, отрекся от своего учения.
В последние годы жизни ему пришлось работать в тяжелейших условиях. На своей вилле Арчертри во Флоренции он находился под домашним арестом и постоянным надзором инквизиции.
В ноябре 1979 года папа римский Иоанн Павел II официально признал, что инквизиция в 1633 году совершила ошибку, силой вынудив отречься ученого от теории Коперника.
Вивчаючи архівні документи, вчені досить чітко визначили соціальне походження Довбуша. Вони писали, що батько Олекси - Василь Довбуш «сидів у 1739 р. з жінкою й дорослими дітьми у Печеніжині комірником у тамошнього ґазди Гаврила Твердюка і не мав зовсім нічого, лише трохи овець. Ті вівці пас на полонинах Олекса Жолоб зі своїми вівцями і чередою громади Марківки».
А Олекса та Іван Довбуші пасли на полонинах батькові вівці разом з вівцями селян Марківки, а вівці були «цілим маєтком їх батька, нічого іншого він не мав».
Про бідняцьке походження Олекси Довбуша переконливо засвідчують історичні факти. Так, у Станіславі в 1739 р. добре знайомий родини Довбушів пастух Олекса Жолоб на запитання суддів відповідав, що «старий Добош мешкає в мого господаря Твердюка в комірному». В судових актах записано, що 26 липня 1739 р. перед Станіславською судовою лавою «був ставлений і питаний господар іменем Гаврило Твердюк, у котрого в комірному мешкає Василь Добош».
Отже, Василь Довбуш належав до найбіднішої верстви сільського населення - комірників, які не мали навіть своєї хати і змушені були тіснитися в найнятій комірці. Єдиним засобом існування, як засвідчують очевидці, були для родини Довбуша декілька овець, що паслися в череді Марковецької громади на гірських полонинах. Цю череду доглядав пастух, котрого селяни винаймали на рік за домовлену плату. Таким пастухом влітку 1739 р. був якийсь Олекса Жолоб, йому на зміну виходив Василь Довбуш, котрий також наймався у громади за пастуха і часто перебував на полонинах.
Галилео Галилей известен как продолжатель учения Николая Коперника. Ученый установил, что Солнце вращается вокруг своей оси и на основании своих наблюдений сделал вывод, что вращение вокруг оси свойственно всем небесным телам и о том, что гелиоцентрическая система мира, предложенная Коперником, является единственно верной.
Однако в 1616 году комиссия авторитетных итальянских богословов объявила учение Коперника еретическим, а его книга «Об обращении небесных сфер» была внесена в индекс запрещенных книг.
В 1632 году Галилей издал свою книгу «Диалог о двух главнейших системах мира – птолемеевой и коперниковой». Вскоре итальянские инквизиторы, посчитав книгу еретической, запретили ее продажу, а Галилея вызвали в Рим, где предали суду.
Следствие тянулось с апреля по июнь 1633 года. 22 июня в доминиканском монастыре святой Минервы, в той же церкви, где его предшественник Джордано Бруно выслушал смертный приговор, Галилей, стоя на коленях, отрекся от своего учения.
В последние годы жизни ему пришлось работать в тяжелейших условиях. На своей вилле Арчертри во Флоренции он находился под домашним арестом и постоянным надзором инквизиции.
В ноябре 1979 года папа римский Иоанн Павел II официально признал, что инквизиция в 1633 году совершила ошибку, силой вынудив отречься ученого от теории Коперника.
Вивчаючи архівні документи, вчені досить чітко визначили соціальне походження Довбуша. Вони писали, що батько Олекси - Василь Довбуш «сидів у 1739 р. з жінкою й дорослими дітьми у Печеніжині комірником у тамошнього ґазди Гаврила Твердюка і не мав зовсім нічого, лише трохи овець. Ті вівці пас на полонинах Олекса Жолоб зі своїми вівцями і чередою громади Марківки».
А Олекса та Іван Довбуші пасли на полонинах батькові вівці разом з вівцями селян Марківки, а вівці були «цілим маєтком їх батька, нічого іншого він не мав».
Про бідняцьке походження Олекси Довбуша переконливо засвідчують історичні факти. Так, у Станіславі в 1739 р. добре знайомий родини Довбушів пастух Олекса Жолоб на запитання суддів відповідав, що «старий Добош мешкає в мого господаря Твердюка в комірному». В судових актах записано, що 26 липня 1739 р. перед Станіславською судовою лавою «був ставлений і питаний господар іменем Гаврило Твердюк, у котрого в комірному мешкає Василь Добош».
Отже, Василь Довбуш належав до найбіднішої верстви сільського населення - комірників, які не мали навіть своєї хати і змушені були тіснитися в найнятій комірці. Єдиним засобом існування, як засвідчують очевидці, були для родини Довбуша декілька овець, що паслися в череді Марковецької громади на гірських полонинах. Цю череду доглядав пастух, котрого селяни винаймали на рік за домовлену плату. Таким пастухом влітку 1739 р. був якийсь Олекса Жолоб, йому на зміну виходив Василь Довбуш, котрий також наймався у громади за пастуха і часто перебував на полонинах.
Подробнее:ru.osvita.ua