З точки зору традиційної соціальної структури індійського суспільства, первісний індуїстський фундамент був надзвичайно стійким до впливу європейців. Однак система політичної адміністрації залишалась послабленою; криза імперії Великих Моголів сприяла поліцентризму та міжусобним війнам. Не додавав міцності індійській державності і той факт, що значна частина населення прийняла іслам. З боку колонізаторів, англійська капіталістична промисловість на межі XVIII—XIX століття гостро потребувала нових ринків збуту фабричних товарів, а Індія стала ідеальним вирішенням цих проблем.
Етапи колонізації
Торговельна експансія
В 1613—1614 роках британська Ост-Індська компанія відкрила першу торгову факторію в Сураті (Гуджарат). Через декілька років Моголи надали право британцям торгувати та влаштовувати факторії в обмін на зобов'язання захищати імперію від морської експансії португальців. Було засновано факторії в Агрі, Ахмедабаді та Брочі. В 1622 році англійці захопили Ормуз, чим значно послабили позиції португальців на сході. Важливою віхою в історії англійського торгового панування в Індії стало перенесення західної штаб-квартири Ост-Індської компанії з Сурату в Мумбаї (1687). В 1717 році англійці отримали право безмитної торгівлі в Декані та Бенгалії.
Роберт Клайв зустрічається з Мір Джафаром після битви при Плессі
Початок британського панування в Декані
В середині XVIII століття Індія стала одною з арен боротьби Британії та Франції за гегемонію в колоніях. Під час боротьби за австрійську спадщину (1740—1748) британська Ост-Індська компанія частково витіснила з південно-східної Індії французів. В 1749 році було взято Мадрас. Однак повністю британці затвердились в Індії лише після закінчення Семирічної війни (1756—1763). В 1761 році було взято основний пункт французів в князівстві Карнатика — Пондішері. Перші здобутки були закріплені Паризьким мирним договором 1763 року.
Захоплення Бенгалії
Важливим етапом стало захоплення та підкорення Бенгалії. В 1756 році наваб Бенгалії Сірадж уд-Даула, намагаючись припинити вторгнення до своїх володінь англійців, почав проти них війну, захопивши їх опорну базу в північно-східній частині Індії — Калькутту. Однак війська Ост-Індської компанії відбили Калькутту, розгромили укріплення французів, що підтримували наваба, і завдали йому поразки біля Плессі.
Крайние суждения, уходящие корнями в концепции XIX столетия. Одно из направлений ("славянофильское"), настаивающее на полном отрыве искусства XVIII в. от предшествующего развития. Вытекающее отсюда представление о нем как насильственно привитом, ненациональном и ненародном. Противоположное ("прозападное") течение с его стремлением сгладить границу между искусством Древней Руси и художественным творчеством XVIII столетия, отыскать в его предыстории все элементы нового и, тем самым, уменьшить значение мирового опыта.
Передумови колонізації
З точки зору традиційної соціальної структури індійського суспільства, первісний індуїстський фундамент був надзвичайно стійким до впливу європейців. Однак система політичної адміністрації залишалась послабленою; криза імперії Великих Моголів сприяла поліцентризму та міжусобним війнам. Не додавав міцності індійській державності і той факт, що значна частина населення прийняла іслам. З боку колонізаторів, англійська капіталістична промисловість на межі XVIII—XIX століття гостро потребувала нових ринків збуту фабричних товарів, а Індія стала ідеальним вирішенням цих проблем.
Етапи колонізації
Торговельна експансія
В 1613—1614 роках британська Ост-Індська компанія відкрила першу торгову факторію в Сураті (Гуджарат). Через декілька років Моголи надали право британцям торгувати та влаштовувати факторії в обмін на зобов'язання захищати імперію від морської експансії португальців. Було засновано факторії в Агрі, Ахмедабаді та Брочі. В 1622 році англійці захопили Ормуз, чим значно послабили позиції португальців на сході. Важливою віхою в історії англійського торгового панування в Індії стало перенесення західної штаб-квартири Ост-Індської компанії з Сурату в Мумбаї (1687). В 1717 році англійці отримали право безмитної торгівлі в Декані та Бенгалії.
Роберт Клайв зустрічається з Мір Джафаром після битви при Плессі
Початок британського панування в Декані
В середині XVIII століття Індія стала одною з арен боротьби Британії та Франції за гегемонію в колоніях. Під час боротьби за австрійську спадщину (1740—1748) британська Ост-Індська компанія частково витіснила з південно-східної Індії французів. В 1749 році було взято Мадрас. Однак повністю британці затвердились в Індії лише після закінчення Семирічної війни (1756—1763). В 1761 році було взято основний пункт французів в князівстві Карнатика — Пондішері. Перші здобутки були закріплені Паризьким мирним договором 1763 року.
Захоплення Бенгалії
Важливим етапом стало захоплення та підкорення Бенгалії. В 1756 році наваб Бенгалії Сірадж уд-Даула, намагаючись припинити вторгнення до своїх володінь англійців, почав проти них війну, захопивши їх опорну базу в північно-східній частині Індії — Калькутту. Однак війська Ост-Індської компанії відбили Калькутту, розгромили укріплення французів, що підтримували наваба, і завдали йому поразки біля Плессі.
Объяснение:
отак
Крайние суждения, уходящие корнями в концепции XIX столетия. Одно из направлений ("славянофильское"), настаивающее на полном отрыве искусства XVIII в. от предшествующего развития. Вытекающее отсюда представление о нем как насильственно привитом, ненациональном и ненародном. Противоположное ("прозападное") течение с его стремлением сгладить границу между искусством Древней Руси и художественным творчеством XVIII столетия, отыскать в его предыстории все элементы нового и, тем самым, уменьшить значение мирового опыта.