Дипломатия как метод урегулирования установления отношений между группами людей существовала, очевидно, ещё в доисторические времена. По мнению Г. Никольсона, ещё в XVI веке теоретики уверяли, что первыми дипломатами были ангелы, так как они исполняли обязанности послов между небом и землёй[5].
Даже в доисторические времена, вполне вероятно, бывали случаи, когда одно племя воевало с другим племенем и для того, чтобы подобрать раненых и похоронить убитых, велись переговоры о временном прекращении битвы. Уже тогда было ясно, что подобного рода переговоры были бы невозможны, если бы посол одной стороны был съеден другой стороной до того, как он передал послание. Отсюда, вероятно, и появились определённые права и привилегии для переговорщиков. Личность подобного рода посланцев или вестников, надлежащим образом уполномоченных, должна была быть в некотором отношении особой. Из этих обычаев возникли те привилегии, которыми пользуются современные дипломаты
1) хутор, мыза, усадьба, обособленное поселение, принадлежащее одному владельцу, помещичье хозяйство
2) Альбрехт І Гогенцоллерн.
3) наявністю широких прав шляхти (дворянства) в управлінні країною.
4) Утворилася 1569 року внаслідок Люблінської унії,
5) ПРИЧИНИ:
1)Литва зазнала ряду поразок у Лівонській війні від московських військ, союзником могла стати Польща;
2)Польща прагнула поширити свій вплив па схід, шляхта хотіла загарбати українські землі;
3)українська сторона сподівалася в об’єднаній державі налагодити ефективну оборону під нападів татар
НАСЛІДКИ:
більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави, що згуртувало народ;
• виникнення на українських землях великих маєтків польської шляхти, закріпачення, зростання гноблення;
• збереження судочинства за Литовськими статутами, чинного адміністративного устрою;
• початок полонізації — денаціоналізації верхівки, втрата українським суспільством політичної еліти;
• українське населення починає зазнавати національних і релігійних утисків;
• українські землі залучалися до нових форм політичного та соціального життя, демократії, самоврядування;
• українська верхівка отримала виняткове право обіймати посади на місцях, незалежно від віросповідання;
• через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський культурний вплив, розвиток освіти.
6) У середині XVII ст. на долю Польщі випали великі випробування, які поляки назвали «Великим потопом». ... Початок цьому поклало протистояння влади з українським козацтвом, яке розпочало збройну боротьбу за відстоювання своїх привілеїв і стало на захист українського народу і церкви проти утисків поляків.
У Польщі XVII—XVIII ст. цим терміном з епітетом liberum veto — вільне вето) окреслювалося право кожного члена сейму накласти заборону на прийняття будь-якого законодавчого або міжнародного акту.
7) Сармати́зм — шляхетская идеология, доминировавшая в Речи Посполитой в XVI-XIX веках.
Дипломатия как метод урегулирования установления отношений между группами людей существовала, очевидно, ещё в доисторические времена. По мнению Г. Никольсона, ещё в XVI веке теоретики уверяли, что первыми дипломатами были ангелы, так как они исполняли обязанности послов между небом и землёй[5].
Даже в доисторические времена, вполне вероятно, бывали случаи, когда одно племя воевало с другим племенем и для того, чтобы подобрать раненых и похоронить убитых, велись переговоры о временном прекращении битвы. Уже тогда было ясно, что подобного рода переговоры были бы невозможны, если бы посол одной стороны был съеден другой стороной до того, как он передал послание. Отсюда, вероятно, и появились определённые права и привилегии для переговорщиков. Личность подобного рода посланцев или вестников, надлежащим образом уполномоченных, должна была быть в некотором отношении особой. Из этих обычаев возникли те привилегии, которыми пользуются современные дипломаты
Объяснение:
1) хутор, мыза, усадьба, обособленное поселение, принадлежащее одному владельцу, помещичье хозяйство
2) Альбрехт І Гогенцоллерн.
3) наявністю широких прав шляхти (дворянства) в управлінні країною.
4) Утворилася 1569 року внаслідок Люблінської унії,
5) ПРИЧИНИ:
1)Литва зазнала ряду поразок у Лівонській війні від московських військ, союзником могла стати Польща;
2)Польща прагнула поширити свій вплив па схід, шляхта хотіла загарбати українські землі;
3)українська сторона сподівалася в об’єднаній державі налагодити ефективну оборону під нападів татар
НАСЛІДКИ:
більшість українських земель було об’єднано в межах однієї держави, що згуртувало народ;
• виникнення на українських землях великих маєтків польської шляхти, закріпачення, зростання гноблення;
• збереження судочинства за Литовськими статутами, чинного адміністративного устрою;
• початок полонізації — денаціоналізації верхівки, втрата українським суспільством політичної еліти;
• українське населення починає зазнавати національних і релігійних утисків;
• українські землі залучалися до нових форм політичного та соціального життя, демократії, самоврядування;
• українська верхівка отримала виняткове право обіймати посади на місцях, незалежно від віросповідання;
• через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський культурний вплив, розвиток освіти.
6) У середині XVII ст. на долю Польщі випали великі випробування, які поляки назвали «Великим потопом». ... Початок цьому поклало протистояння влади з українським козацтвом, яке розпочало збройну боротьбу за відстоювання своїх привілеїв і стало на захист українського народу і церкви проти утисків поляків.
У Польщі XVII—XVIII ст. цим терміном з епітетом liberum veto — вільне вето) окреслювалося право кожного члена сейму накласти заборону на прийняття будь-якого законодавчого або міжнародного акту.
7) Сармати́зм — шляхетская идеология, доминировавшая в Речи Посполитой в XVI-XIX веках.