Сегодня на уроке мы рассмотрим тему «Франция при Старом порядке».
1.Вам необходимо изучить параграф 9 (пункт 1, 2)
2. Изучив тему, вам нужно выполнить задание письменно в тетради
А) Напишите реформы, в которых нуждались сословия во Франции.

1) Олег(882-912). Внутреняя: основал древнерусское государство, объединив Новгород и Киев. Покорил ряд племен, обитавших территории Руси: древлян, северян, радимичей, тиверцев, уличей. Внешняя: в результате походов на Византию добился выгодных условий торговли для русских купцов. Освободил северян и радимичей от дани хазарам.
2) Игорь(912-945) Внутреняя: покорил древлян, отколовшихся после смерти Олега. Внешняя: неудачные походы на Каспий и Византию(в 941), поход на Византию в 943 году - подписание договора.
3) Ольга(945-962) - жена Игоря. Внутреняя: установила систему "погостов" - центров сбора податей. Установила размеры полюдья и сроки их уплаты. Поделила подавластные земли на адменистративные единицы. Внешняя: посольство в Константинополь, где княгиня приняла крещение.
4) Святослав(962-972). Внутреняя: реорганизовал дружину, покорил вятичей. Внешняя: Хазарский поход, завершившийся разгромом Хазарского каганата; завоевание Болгарии в 969 году. Война с Византией в 970-971гг.

 Володимир Мономах — онук Ярослава Мудрого, син великого князя київського Всеволода Ярославича та грецької царівни, дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха, звідки й походить його прізвище. Народився 1053 року. Одержав від батька уділ у Смоленську та Чернігові. За дорученням князя Всеволода брав участь у походах проти половців, допомагав полякам у війні з чехами, виконував дипломатичні доручення. У 1093 році помер його батько, великий князь Всеволод Ярославич, який активно боровся за єдність Київської держави. З 1093 по 1113 рік відбувалися часті напади половців на Русь, водночас почалися князівські міжусобиці. Володимир, прагнучи припинити їх і об'єднати князів на спільну боротьбу, був одним з ініціаторів Любецького (1097), Витичівського (1100) та Долобського (1103) з'їздів князів. 1094 року Володимир став Переяславським князем. У 1103—1111 роках разом з київським князем Святополком Ізяславичем здійснив ряд походів проти половців. 1113 року, після смерті Святополка Ізяславича, у Київській землі спалахує повстання міщан та селян, незадоволених свавіллям бояр та лихварів. Київська верхівка за Володимира стати князем у Києві і придушити повстання. Володимир, проголошений великим князем київським, розправляється з повсталими, але змушений був піти на ряд поступок, зокрема прийняти закон, згідно з яким зменшувалися рези (відсотки) за позички на 25%, скасовувалося холопство за борги. Ці нововведення увійшли до складу розширеної редакції прийнятої раніше Ярославом Мудрим «Руської правди» й відомі як Статут Володимира Мономаха. За час свого владарювання на київському великокнязівському престолі Володимир Мономах утвердив централізовану монархічну владу по всій давньоруській землі й на деякий час зупинив процес роздроблення Київської держави, що почала занепадати після смерті Ярослава Мудрого. Йому не підкорилися тільки Галицька, Чернігівсько-Сіверська землі, що належали відповідно Ростиславичам і Святополковичам, та Полоцьк, де правили Всеславичі. Час князювання Володимира Мономаха на великому київському престолі характеризується розквітом світського та церковного будівництва, літератури, малярства. Під впливом князя було написано славнозвісну пам'ятку давньоруської літератури «Повість минулих літ». Видатний державець і полководець, що брав участь у 83 походах, був ще й талановитим письменником, написав близько 1117 року «Повчання» своїм дітям, яке, подаючи ряд цікавих фактів з життя самого князя, містить сформовані на основі християнської моралі та кодексів честі й звитяги життєві правила та закони співжиття тогочасного суспільства, закликає князів утриматися від усобиць і чвар заради цілісності держави. Помер Володимир Мономах 25 травня 1125 року поблизу Переяслава на 73-му році життя. Поховано його у Києві, в соборі святої Софії. Того ж року кияни обрали князем старшого сина Володимирового — Мстислава. Зі смертю Мономаха закінчився період стабільної єдності Київської держави й почався період поступового її занепаду.