В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Ivanpomogite228
Ivanpomogite228
20.05.2020 12:28 •  История

Сенкан на тему Французька революція

Показать ответ
Ответ:
viktorijavorob
viktorijavorob
24.07.2022 22:06

1569 г. – подписание люблинской унии и создание речи посполитой (“посполита” – республика) – федеративное государство из двух частей (польша и вел.кн. был образован государственно-политический союз польши и вел кн. лит. высший орган власти рп – сейм (шляхецкий парламент). руководитель государства назывался – король польский и вел. князь литовский, его выбирали феодалы польши и княжества.

посольская палата сейма состояла из местной элиты, её выбирали на воеводских и поветовых сеймиках.

отдельно для польши и вел.кн.лит. сохранялись: административный апарат; законодательство (для вел. кн. лит. – статуты 1566 и 1588); судебная организация (в княжестве – это главный трибунал); войско; названия (польша или корона и вел. кн.лит.) при существовании и общего названия – речь посполитая; печать с гос символом – погоня у княжества и орёл у польши; язык – у княжества и польский и латинский у польши. в вел.кн.лит. продолжали созывать и свой сейм (в волковыске, слониме).

верховный суд –трибунал состоял из депутатов, выбраных от каждого повета, во главе его стоял маршалок трибунала. литовский трибунал был независим от польши и короля, великого князя.

вел. кн.литовское в составе рп просуществовало до конца 18 в. (разделов речи посполитой – 1772, 1793, 1795).

люблинская уния положила начало полонизации населения вел.кн.лит.

в 1696 г. всё делопроизводство рп было переведено на польский язык, который стал государственным языком.

как часть рп вел.кн.лит. осуществляло единую с польшей политику.шляхта рп выступала за ограничение прав главы государства и этим препятствовала созданию единого сильного государства. на местах могли не выполнять решений центральных органов власти. существовало требование обязательного единогласия при голосовании решений на сейме (на заседании сейма любой его участник, имея право “либерум вето”, мог проголосовать против и заблокировать принятие решения). настоящими хозяевами рп были представители магнатских кругов, которые владели громадными территориями, контролировали поветовые сеймики и всю шляхту.

0,0(0 оценок)
Ответ:
PesBarboss
PesBarboss
28.08.2020 22:59
1. 1240
2.Орда
3. Під Дорогочином
4. Ярослав Мудрий ?
5. Руські князівства були поставлені у васальну залежність від Золотої Орди. Хан залишив князів і бояр на їхніх місцях, але підкоряв їх своїй владі. Руське населення було обкладене тяжкою даниною на користь хана і татарської знаті.

Крім того населення повинно було виконувати інші платежі і повинності:

поплужне (поземельна дань від плуга),
корм (утримання ханських урядовців),
ям (надання транспортних засобів ханським урядовцям),
тамга (мито),
війна (повинність, яка виявлялася в тому, щоб видавати людей в ханський воєнний похід).
Від данини звільнялося тільки духівництво, на яке покладався обов'язок прилюдно молитися за ханів; монголо-татарські загарбники намагались використати православну церкву в інтересах зміцнення своєї влади на Русі.

Найтяжче було князівствам, розташованим ближче до Золотої Орди, тоді як дальнім - Галицькому, Волинському, Київському – було трохи легше. Вони корилися хану, хоча у внутрішньому житті мали повну волю. Щоб тримати в покорі населення та збирати з нього данини, хани призначали на руських землях баскаків (намісників) з військом. Під їх контролем перебували також князі. Особливо нестерпним монголо-татарське іго було для народних мас, які зазнавали подвійного гніту: від ханів і феодалів (князів і бояр). Руські феодали посилювали експлуатацію залежного від них населення, разом з тим перекладали на них і весь тягар монголо-татарських поборів.
6. 781років тому, наприкінці 1240 року, монголо-татарські війська під орудою хана Батия штурмом взяли Київ – теперішню столицю України, а тоді володіння галицько-волинського князя (короля) Данила.2021р - 1240р = 781
7. Після взяття і руйнування Києва, шлях орди і далі продовжився на Захід. Новою їх жертвою стало Галицько-Волинське князівство. За 1241 рік Галичина і Волинь були цілком завойовані та частково спустошені ордою. Далі шлях монголів продовжився в Угорщину, Польщу, Хорватію, Трансильванію, Сербію, Болгарію та Молдову. Виснажившись від багаторічного походу, у 1242 році вони повернулися у Поволжжя, до столиці Золотої Орди – Сарай. Так встановилося татаро-монгольське іго на Русі, що тривало 238 років. Хоча, руські князівства, на відміну від середньоазійських держав, формально не входили до складу Золотої Русі, а лише були васалами золотоординського хана. Тому у обов’язки князів входили лише періодична сплата данини та надання військових формувань для монгольських походів, хоча це не рятувало князівства від спонтанних набігів та спустошень. Ця доволі помірна залежність спадала із сходу на захід Русі, тому Галицько-Волинське князівство майже не відчувало монгольського впливу, в той час як Володимиро-Суздальське князівство суттєво потерпало матеріально та людськими ресурсами.
8. Га́лицькі боя́ри — панівний у Галицькій землі. Вперше з'являються на політичній сцені невдовзі після утворення Галицького князівства.

1145 року зробили спробу скинути свого князя Володимирка Володаровича, 1170 підпорядкували собі його сина Ярослава Осмомисла, 1189 скинули його внука Володимира Ярославича. Спроба Романа Мстиславича у 1201—1205 роках зламати боярську опозицію не мала успіху. Після смерті князя галицькі бояри вигнали його вдову Анну з синами Данилом і Васильком і наступні 40 років значно впливали на політичну історію в Галицькій землі, садячи на престол покірних їм князів та навіть королів маріонеток. Лише 1238 Данило Галицький зумів остаточно приборкати боярство.

Проте після його смерті боярство підняло голову і сприяло занепаду Галицько-Волинського князівства. І надалі галицькі бояри відігравали головну роль у житті краю. 1340 року вони отруїли останнього князя Юрія II Болеслава, й аж до 1349 (коли Галицьку Русь загарбав польський король Казимир III Великий) Галицька земля була боярською республікою під протекторатом волинського князя Любарта-Дмитра. Політична сила галицьких бояр ґрунтувалася на їхній економічній могутності: вони мали великі земельні володіння, будували для себе замки (наприклад, Вишня), що не поступалися князівським, мали загони озброєних людей.
9. Історичне значення Галицько-Волинського князівства полягає в тому, що воно на ціле століття продовжило існування державної організації і стало головним політичним центром для всієї України. Галицько-Волинська держава змогла подолати період поділів і зберегти тереторіальну єдність.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота