Сеньором Страсбурга в Германии был епископ. Его люди судили горожан, назначали цеховых старшин, собирали налоги и пошлины, ведали чеканкой монет, получали деньги за пользование городскими весами и мерами. Горожане ежегодно отбывали в пользу епископа пятидневную барщину, ремесленники обязаны были поставлять ему определенное количество товара, купцы выполняли в поездках его поручения.
ВО Чем власть сеньора мешала развитию ремесла и торговли в городе?
2. Что стало следствием борьбы городов с сеньорами балов.
У світовій історії ХІХ ст. характеризується перш за все кризою феодально-абсолютистських порядків і перемогою капіталізму. Утвердження капіталізму супроводжувалось не тільки радикальними змінами в економічному розвитку країн, але й складними внутрішніми суспільно-політичними процесами.
Обличчя ХІХ ст. здебільшого визначалось революційною хвилею 1848–1849 рр., яка охопила практично всі європейські країни. До 70-х рр. ХІХ ст. на заході закінчились буржуазні революції. Розпочався відносно мирний період розвитку капіталізму.
Україну не обминули ні європейська революція середини ХІХ ст., ні дві війни (на початку та в середині ХІХ ст.) найбільших на ті часи світових імперій – Російської та Австро-Угорської, до складу яких вона входила.
Масові переселенські рухи українців утворили на Азійському та Американському континентах більш або менш чисельні осередки українського населення поза межами Батьківщини, і це також прилучало Україну до світового історичного процесу. В суспільно-економічному плані протягом цього століття в Україні завершився промисловий переворот, і відбулося утвердження нових ринкових (капіталістичних) відносин. І, головне, це було століття українського національного відродження, яке знайшло свій прояв у поширенні масового національного самоусвідомлення, формуванні української нації, пожвавленні й піднесенні національного руху, розвитку всіх галузей культурного життя українців
1. Я считаю, что Февральская революция оказала на Казахстан как положительную роль, так и отрицательную.
2.Потому, что: Казахи понесли как большой экономический урон, так и смогли улучшить политическое состояние страны.
3. Я могу это подтвердить следующими фактами) Положительное: Казахи начали получать хорошее образование, а также начали устраивать собрания высших органов власти для улучшения политического и экономического состояния страны.
Отрицательное: Дорожание продуктов, появление инфляции. Появление той же несправедливой власти.
4. В связи с этим, я делаю вывод, что Февральская Революция дала Казахстану как пользу. так и урон.