1) Вояки в випадках загрози татарських нападів, козаки залишалися невтомними трудівниками. Вони активно освоювали нові землі, піднімаючи цілину, прокладаючи шляхи, споруджуючи мости тощо. Понад берегами рік, на островах, у балках чи байраках козаки закладали свої поселення - зимівники.
Поселення зазвичай виникали на місцях уходів, тобто промислів. Тут козаки рибалили й переробляли рибу, а також полювали, розводили бджіл. Завдяки уходам у 15-16 століттях козаки поступово заселяли землі на схід і захід від Середньої та Нижньої Наддніпрянщини - від Дністра до Сіверського Дінця і Дону.
На освоєних землях, особливо в їхній північній частині, де було безпечніше від ординців, козаки сіяли хліб, копали городи, закладали сади, організовували різні ремесла. Умови степу були пригідними і для вирощування коней, великої рогатої та дрібної худоби.
Серед козаків були стельмахи, теслі, ковалі, зброярі , кожум'яки, шевці, бондарі, тощо. Кожен козак був зазвичай і торговцем, бо продавав чи міняв не лише здобуте в походах, але й зроблене власними руками.
2) Найвищим органом влади на Січі була військова козацька рада, в якій брали участь усі козаки. Рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. На Запорозькій Січі діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки у побратимів.Коза́цька ра́да, військова рада — загальні козацькі збори, орган козацького управління в Україні в 16 — 18 століттях.
На козацькій раді обговорювали та вирішували питання внутрішньої і зовнішньої політики, адміністративні, судові, військові справи, обирали та скидали гетьманів та козацьку старшину.
Козацька рада була основоположним інститутом запорозької республіки.
3)Подія Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького!
Из этого некоторые историки делают вывод о двух французских посольствах: первое достигло предварительной договорённости, а второе привезло во Францию невесту. По мнению других, в таком предположении нет необходимости: сюжетом приписки Одальрика были поиски мощей святого Климента Римского, поэтому из всех участников посольства он и упоминает одного Роже Шалонского. Тем не менее, если принять в качестве даты заключения брака 1051 год, то получится, что миссия чрезмерно затянулась.
1) Вояки в випадках загрози татарських нападів, козаки залишалися невтомними трудівниками. Вони активно освоювали нові землі, піднімаючи цілину, прокладаючи шляхи, споруджуючи мости тощо. Понад берегами рік, на островах, у балках чи байраках козаки закладали свої поселення - зимівники.
Поселення зазвичай виникали на місцях уходів, тобто промислів. Тут козаки рибалили й переробляли рибу, а також полювали, розводили бджіл. Завдяки уходам у 15-16 століттях козаки поступово заселяли землі на схід і захід від Середньої та Нижньої Наддніпрянщини - від Дністра до Сіверського Дінця і Дону.
На освоєних землях, особливо в їхній північній частині, де було безпечніше від ординців, козаки сіяли хліб, копали городи, закладали сади, організовували різні ремесла. Умови степу були пригідними і для вирощування коней, великої рогатої та дрібної худоби.
Серед козаків були стельмахи, теслі, ковалі, зброярі , кожум'яки, шевці, бондарі, тощо. Кожен козак був зазвичай і торговцем, бо продавав чи міняв не лише здобуте в походах, але й зроблене власними руками.
2) Найвищим органом влади на Січі була військова козацька рада, в якій брали участь усі козаки. Рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. На Запорозькій Січі діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки у побратимів.Коза́цька ра́да, військова рада — загальні козацькі збори, орган козацького управління в Україні в 16 — 18 століттях.
На козацькій раді обговорювали та вирішували питання внутрішньої і зовнішньої політики, адміністративні, судові, військові справи, обирали та скидали гетьманів та козацьку старшину.
Козацька рада була основоположним інститутом запорозької республіки.
3)Подія Національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького!
Объяснение:
Історія козаків України
За короля Франции.
Объяснение:
Из этого некоторые историки делают вывод о двух французских посольствах: первое достигло предварительной договорённости, а второе привезло во Францию невесту. По мнению других, в таком предположении нет необходимости: сюжетом приписки Одальрика были поиски мощей святого Климента Римского, поэтому из всех участников посольства он и упоминает одного Роже Шалонского. Тем не менее, если принять в качестве даты заключения брака 1051 год, то получится, что миссия чрезмерно затянулась.