Одним з найхарактерніших проявів національного життя в Україні було пробудження соціальної активності українського селянства.
У 1902 році Східна Галичина була охоплена сільськогосподарським страйком, в якому взяли участь близько 200 тисяч селян. Основними вимогами страйкарів були піднесення заробітної плати польськими поміщиками під час сільськогосподарських робіт та припинення втручання польської адміністрації в еміграцію селян і робітників в Америку. Страйк мав одночасно соціальний і національний характер і був спрямований проти польського панування в краю. Він завершився повною перемогою селян і показав зразок національної солідарності.
Політична мобілізація галицького селянства стала великим здобутком українського національного руху. За два передвоєнні десятиліття на місці пригнобленої і безправної селянської маси виросла свідома своїх політичних інтересів українська нація. Це цілковито змінило загальний баланс сил двох головних галицьких національностей: якщо польська еліта, зберігаючи свою політичну монополію в краю, й далі переважала українську, то українське селянство своєю організованістю і національною свідомістю значно перевищувало польське.
Усі свої здобутки українцям доводилося виборювати у впертій боротьбі з польською адміністрацією та польськими політичними силами краю.
Українсько-польські стосунки на початку ХХ століття набрали гостро конфліктного характеру, характеру неоголошеної війни, найвиразнішими проявами якої стали замах на Івана Франка 1897 року, криваві розправи над українськими виборцями, вбивство галицького намісника графа Андрія Потоцького українським студентом у 1908 році та вбивство польськими студентами одного з лідерів українського студентського руху Адама Коцка у 1910 році.
Політична боротьба точилася навколо двох питань: створення українського університету у Львові та проведення виборчої реформи, яка б збільшила представництво українців у галицькому сеймі. У лютому 1914 року завдяки активним діям митрополита Андрія Шептицького був укладений польсько-український компроміс, згідно з яким українці повинні були одержати третину місць у галицькому соймі і повноправне представництво у різних соймових комісіях. Польсько-український компроміс сильно підважив монополію поляків на владу, передусім в освітніх і культурних питаннях. Поляки зобов’язалися не чинити перешкод заснуванню українського університету у Львові.
У березні 1913 р. виникло військове товариство "Січові стрільці". До початку першої світової війни таких товариств налічувалось близько ста.
"Січі" вели культурно-освітню роботу. Вони, зокрема, брали участь у шевченківських ювілеях. З їх ініціативи були відкриті пам'ятники Т. Шевченку у Вовчинці, Надієві, Микулинцях, Вовчківцях, Косові та в інших містах і селах Галичини. 100-річний ювілей Кобзаря вони використали і в політичних цілях. 28 червня 1914 р. спортивні й військові "Січі" провели багатотисячні мітинги під гаслами визволення від іноземного гніту Галичини та Наддніпрянської України та створення на цій основі єдиної самостійної України.
Війна і наступні національні змагання стали великим випробуванням для українського народу. Західноукраїнська Народна Республіка перейняла найкращі традиції національної солідарності й організованості, характерні для передвоєнного українського руху в Галичині. ЯКЩО ВІДПОВІДЬ НЕ СПОДОБАЛСАСЯ ТО МОЖУ СКИНУТИ ІНУШУ!
Реформа гос управления Суть реформы – создание канцелярий и постепенное упразднение Боярской Думы. Значение – появились зачатки Сената, а также новая должность – фискал. Реформа позволила сократить роль бояр и приблизиться к технократическому управлению.
Областная реформа Суть реформы – укрепление вертикали власти посредством губерний. Всего было 8 губерний, каждая из которых управлялась (судебная и исполнительная власть принадлежали) губернатором. Значение – первые шаги к федерализации государства. Кроме того, это облегчало наполнения казны.
Судебная реформа Суть реформы – Сенат и Юстиц-коллегия представляли собой Верховный суд. Теперь существовали магистраты и провинциальные суды, первые решилась уголовные и гражданские дела (не церковные) всех граждан, включенных в посад, а вторые – не включенные в посад. Значение – Судебная власть стала отрезанной от административной, но пока не независимой (до сих пор).
Контроль над деятельностью гос служащих Суть реформы – фискалы вели контроль над гос служащими, а судебные дела в данной отрасли проходили в Расправной палате. Значение – строгий контроль поубавил коррупцию и злоупотребление властью среди гос служащих.
Военная реформа Суть реформы – полка теперь были переоформлены по иностранному образцу, служба была обязательной, рекрутской и длилась 25 лет, плюс появился сильный флот разбить шведов. Значение – Российская империя имеет сильную регулярную армию, подготовленную к военным действиям и военный флот, который позволяет добиваться победы и в море и открывать новые морские пути. Церковная реформа Суть реформы – упразднение патриаршества, а также автономии церкви. Теперь церковь всецело подчинялась первому Императору. Значение – церковная власть перестала набирать обороты, а все церковные богатства пошли на пользу в войне.
Вероисповедальная реформа Суть реформы – веротерпимость и отмена 12 статей, появилась полная свобода вероисповедания. Значение – разрешение межконфессиональных браков и «приманка» для приезжающих иностранцев.
Финансовая реформа Суть реформы – монополизация соли, алкоголя, табака и прочего, а также денежной единицей стала копейка. Значение – больше денег в казне.
Самодержавная Суть реформы – престолонаследие регулируется законом. Монарх назначает своего наследника при жизни. Значение – был бы решением междоусобиц, но этот закон действовал только до Павла Первого, а сам Петр Первый не успел воспользоваться этим.
Сословная Суть реформы – юридическое нормативное закрепление сословных прав. Значение – сформировался сословный характер, где дворянство имело более определенные права и обязанности, и ужесточался крепостной гнет.
Одним з найхарактерніших проявів національного життя в Україні було пробудження соціальної активності українського селянства.
У 1902 році Східна Галичина була охоплена сільськогосподарським страйком, в якому взяли участь близько 200 тисяч селян. Основними вимогами страйкарів були піднесення заробітної плати польськими поміщиками під час сільськогосподарських робіт та припинення втручання польської адміністрації в еміграцію селян і робітників в Америку. Страйк мав одночасно соціальний і національний характер і був спрямований проти польського панування в краю. Він завершився повною перемогою селян і показав зразок національної солідарності.
Політична мобілізація галицького селянства стала великим здобутком українського національного руху. За два передвоєнні десятиліття на місці пригнобленої і безправної селянської маси виросла свідома своїх політичних інтересів українська нація. Це цілковито змінило загальний баланс сил двох головних галицьких національностей: якщо польська еліта, зберігаючи свою політичну монополію в краю, й далі переважала українську, то українське селянство своєю організованістю і національною свідомістю значно перевищувало польське.
Усі свої здобутки українцям доводилося виборювати у впертій боротьбі з польською адміністрацією та польськими політичними силами краю.
Українсько-польські стосунки на початку ХХ століття набрали гостро конфліктного характеру, характеру неоголошеної війни, найвиразнішими проявами якої стали замах на Івана Франка 1897 року, криваві розправи над українськими виборцями, вбивство галицького намісника графа Андрія Потоцького українським студентом у 1908 році та вбивство польськими студентами одного з лідерів українського студентського руху Адама Коцка у 1910 році.
Політична боротьба точилася навколо двох питань: створення українського університету у Львові та проведення виборчої реформи, яка б збільшила представництво українців у галицькому сеймі. У лютому 1914 року завдяки активним діям митрополита Андрія Шептицького був укладений польсько-український компроміс, згідно з яким українці повинні були одержати третину місць у галицькому соймі і повноправне представництво у різних соймових комісіях. Польсько-український компроміс сильно підважив монополію поляків на владу, передусім в освітніх і культурних питаннях. Поляки зобов’язалися не чинити перешкод заснуванню українського університету у Львові.
У березні 1913 р. виникло військове товариство "Січові стрільці". До початку першої світової війни таких товариств налічувалось близько ста.
"Січі" вели культурно-освітню роботу. Вони, зокрема, брали участь у шевченківських ювілеях. З їх ініціативи були відкриті пам'ятники Т. Шевченку у Вовчинці, Надієві, Микулинцях, Вовчківцях, Косові та в інших містах і селах Галичини. 100-річний ювілей Кобзаря вони використали і в політичних цілях. 28 червня 1914 р. спортивні й військові "Січі" провели багатотисячні мітинги під гаслами визволення від іноземного гніту Галичини та Наддніпрянської України та створення на цій основі єдиної самостійної України.
Війна і наступні національні змагання стали великим випробуванням для українського народу. Західноукраїнська Народна Республіка перейняла найкращі традиції національної солідарності й організованості, характерні для передвоєнного українського руху в Галичині. ЯКЩО ВІДПОВІДЬ НЕ СПОДОБАЛСАСЯ ТО МОЖУ СКИНУТИ ІНУШУ!
Реформа гос управления
Суть реформы – создание канцелярий и постепенное упразднение Боярской Думы.
Значение – появились зачатки Сената, а также новая должность – фискал. Реформа позволила сократить роль бояр и приблизиться к технократическому управлению.
Областная реформа
Суть реформы – укрепление вертикали власти посредством губерний. Всего было 8 губерний, каждая из которых управлялась (судебная и исполнительная власть принадлежали) губернатором.
Значение – первые шаги к федерализации государства. Кроме того, это облегчало наполнения казны.
Судебная реформа
Суть реформы – Сенат и Юстиц-коллегия представляли собой Верховный суд. Теперь существовали магистраты и провинциальные суды, первые решилась уголовные и гражданские дела (не церковные) всех граждан, включенных в посад, а вторые – не включенные в посад.
Значение – Судебная власть стала отрезанной от административной, но пока не независимой (до сих пор).
Контроль над деятельностью гос служащих
Суть реформы – фискалы вели контроль над гос служащими, а судебные дела в данной отрасли проходили в Расправной палате.
Значение – строгий контроль поубавил коррупцию и злоупотребление властью среди гос служащих.
Военная реформа
Суть реформы – полка теперь были переоформлены по иностранному образцу, служба была обязательной, рекрутской и длилась 25 лет, плюс появился сильный флот разбить шведов.
Значение – Российская империя имеет сильную регулярную армию, подготовленную к военным действиям и военный флот, который позволяет добиваться победы и в море и открывать новые морские пути.
Церковная реформа
Суть реформы – упразднение патриаршества, а также автономии церкви. Теперь церковь всецело подчинялась первому Императору.
Значение – церковная власть перестала набирать обороты, а все церковные богатства пошли на пользу в войне.
Вероисповедальная реформа
Суть реформы – веротерпимость и отмена 12 статей, появилась полная свобода вероисповедания.
Значение – разрешение межконфессиональных браков и «приманка» для приезжающих иностранцев.
Финансовая реформа
Суть реформы – монополизация соли, алкоголя, табака и прочего, а также денежной единицей стала копейка.
Значение – больше денег в казне.
Самодержавная
Суть реформы – престолонаследие регулируется законом. Монарх назначает своего наследника при жизни.
Значение – был бы решением междоусобиц, но этот закон действовал только до Павла Первого, а сам Петр Первый не успел воспользоваться этим.
Сословная
Суть реформы – юридическое нормативное закрепление сословных прав.
Значение – сформировался сословный характер, где дворянство имело более определенные права и обязанности, и ужесточался крепостной гнет.