Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до іхньої ролі в по- діях української революцї в січні - липні 1919 р.: с. петлюра, в. винниченко, €. петрушевич, с. остапенко, о. удовиченко, в. антонов-овсіенко, а. денікін.
1) 1871 7) Де́ло Дре́йфуса — судебный процесс в декабре 1894 года во Франции и последовавший за ним социальный конфликт (1896—1906) по делу о шпионаже в пользу Германской империи офицера французского генерального штаба, еврея родом из Эльзаса (на тот момент территории Германии) капитана Альфреда Дрейфуса (1859—1935), разжалованного военным судом и приговорённого к пожизненной ссылке при фальшивых документов и на волне сильных антисемитских настроений в обществе. Дело получило большой общественный резонанс и сыграло значительную роль в истории Франции и Европы конца XIX — начала XX веков.
ответ:Наприкінці XI ст. населення середньовічної Європи вперше почало відчувати, що йому тісно на своєму континенті. Це змушувало європейців розпочати колонізацію — освоєння нових земель.
Хрестові походи були першою спробою військової колонізації— захоплення нових земель силою зброї. Часом активної європейської колонізації став період XI—XIII ст.
Вільних земель вистачало і в Європі. Потрібно було лише докласти багато праці для того, щоб вони дали врожаї та нагодували людей. Так почалася внутрішня колонізація Європи. Нові землі селяни освоювали з великими труднощами, але загроза неврожаїв і голоду підштовхувала їх до цього. Вони вирубували ліси, осушували болота і перетворювали їх у родючі поля. Цей процес був дуже важким, виснажливим і тривалим. Лише упродовж кількох поколінь селянська родина могла перетворити непридатну для сільського господарства місцевість на плодючу ниву.
Сеньйори розуміли: освоєння нових земель зумовить приріст населення, адже тоді більше людей зможуть прогодуватися, тому феодали заохочували селян до обробітку цілинних земель, звільняючи їх на певний термін від сплати податків.
Внутрішня колонізація, що розгорнулася в XI—XIII ст. в Європі, дала значні позитивні результати. Протягом цього періоду кількість європейців безперервно зростала і на початок XIV ст. досягла 75 млн (наприкінці X ст.—38 млн). Сільське господарство невпинно розвивалося: почали використовуватися нові знаряддя праці, зросли врожаї, що дозволило забути жахливі голодні роки. Змінився і раціон харчування: зернові культури поступово витіснили дари лісів.
7) Де́ло Дре́йфуса — судебный процесс в декабре 1894 года во Франции и последовавший за ним социальный конфликт (1896—1906) по делу о шпионаже в пользу Германской империи офицера французского генерального штаба, еврея родом из Эльзаса (на тот момент территории Германии) капитана Альфреда Дрейфуса (1859—1935), разжалованного военным судом и приговорённого к пожизненной ссылке при фальшивых документов и на волне сильных антисемитских настроений в обществе. Дело получило большой общественный резонанс и сыграло значительную роль в истории Франции и Европы конца XIX — начала XX веков.
Сори, что разобрала
ответ:Наприкінці XI ст. населення середньовічної Європи вперше почало відчувати, що йому тісно на своєму континенті. Це змушувало європейців розпочати колонізацію — освоєння нових земель.
Хрестові походи були першою спробою військової колонізації— захоплення нових земель силою зброї. Часом активної європейської колонізації став період XI—XIII ст.
Вільних земель вистачало і в Європі. Потрібно було лише докласти багато праці для того, щоб вони дали врожаї та нагодували людей. Так почалася внутрішня колонізація Європи. Нові землі селяни освоювали з великими труднощами, але загроза неврожаїв і голоду підштовхувала їх до цього. Вони вирубували ліси, осушували болота і перетворювали їх у родючі поля. Цей процес був дуже важким, виснажливим і тривалим. Лише упродовж кількох поколінь селянська родина могла перетворити непридатну для сільського господарства місцевість на плодючу ниву.
Сеньйори розуміли: освоєння нових земель зумовить приріст населення, адже тоді більше людей зможуть прогодуватися, тому феодали заохочували селян до обробітку цілинних земель, звільняючи їх на певний термін від сплати податків.
Внутрішня колонізація, що розгорнулася в XI—XIII ст. в Європі, дала значні позитивні результати. Протягом цього періоду кількість європейців безперервно зростала і на початок XIV ст. досягла 75 млн (наприкінці X ст.—38 млн). Сільське господарство невпинно розвивалося: почали використовуватися нові знаряддя праці, зросли врожаї, що дозволило забути жахливі голодні роки. Змінився і раціон харчування: зернові культури поступово витіснили дари лісів.
Объяснение: