Сарма́ты (др.-греч. Σαρμάται, лат. Sarmatae) — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных[1][2][3][4] племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана).
По мнению исследователей[5], сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н. э.), который сообщал: «Если перейти реку Танаис (совр. Дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов»[6]. По мнению Н. Лысенко, со времени составления карты мира Марка Випсания Агриппы (I в. до н. э.) этнонимы «савроматы» и «сарматы» употреблялись как синонимы[7].
Трагедія «Ромео та Джульєтта» несе для нас великий зміст, показує силу кохання, всупереч усім перешкодам, головні герої своїми вчинками хотіли показати наскільки сильне почуття кохання, наскільки воно світле, наскільки прекрасне, що заради нього треба йти на поступки, та зневажати своїми переконаннями. Вони хотіли довести батькам, що дійсно між ними є кохання, і що треба возз’єднатися з сім‘єю коханої/коханого, але, попри великий жаль, їм це вдалося зробити тільки після гибелі.
Отже, трагедію «Ромео та Джульєтта» називають «світлою» трагедією, оскільки вона стала прикладом для багатьох поколінь, в плані того, що треба йти на поступки, коли річ йде про справжнє кохання.
Вот
Объяснение:
Сарма́ты (др.-греч. Σαρμάται, лат. Sarmatae) — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных[1][2][3][4] племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана).
По мнению исследователей[5], сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н. э.), который сообщал: «Если перейти реку Танаис (совр. Дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов»[6]. По мнению Н. Лысенко, со времени составления карты мира Марка Випсания Агриппы (I в. до н. э.) этнонимы «савроматы» и «сарматы» употреблялись как синонимы[7].
Трагедія «Ромео та Джульєтта» несе для нас великий зміст, показує силу кохання, всупереч усім перешкодам, головні герої своїми вчинками хотіли показати наскільки сильне почуття кохання, наскільки воно світле, наскільки прекрасне, що заради нього треба йти на поступки, та зневажати своїми переконаннями. Вони хотіли довести батькам, що дійсно між ними є кохання, і що треба возз’єднатися з сім‘єю коханої/коханого, але, попри великий жаль, їм це вдалося зробити тільки після гибелі.
Отже, трагедію «Ромео та Джульєтта» називають «світлою» трагедією, оскільки вона стала прикладом для багатьох поколінь, в плані того, що треба йти на поступки, коли річ йде про справжнє кохання.