Шого й злободеннішого характеру набуло питання університетське. ставши господарями становища у львівському університеті після того, як німецька мова мала поступитися викладанню "місцевими мовами" (1871), поляки ревно оберігали свою монополію на вищу школу і не допускали українців до викладання в її стінах; вони всіляко перешкоджали збільшенню числа українських кафедр і так само негативно поставились до ідеї створення окремого українського університету, коли з українського боку висунуто відповідний проект. мотивом було те найочевидніше - збереження значення польської культури, яка мала превалювати» (м. грушевський) а) про яке явище/процес ідеться у фрагменті джерела? якими подіями було ознаменоване це явище/процес? б) якими були наслідки?
Володимир Мономах міг би стати вічним орієнтиром для майбутніх поколінь. Він був мудрим правителем і ефективним лідером, його поради можна застосовувати в будь-яку епоху. Він був відомий своєю відданістю справедливості, чесності та миру, вірив у важливість співпраці між різними групами та соціальними класами. Він також вірив у силу освіти та необхідність використання знань для побудови кращого суспільства. Він міг би порадити майбутнім поколінням прагнути до справедливості та миру, приймати розмаїття та співпрацю, а також зробити освіту пріоритетом.
ответ: У XIX столітті на території України проживало багато національних меншин, серед яких були поляки, євреї, румуни, німці, угорці та інші. Культурне життя цих меншин розвивалося під впливом різних факторів, зокрема, релігії, традицій, історії та політичної ситуації в регіоні.
Однією з найбільших меншин на території України в XIX ст. були поляки. Вони проживали на заході та півдні країни і мали значний вплив на культурне життя регіону. Поляки відзначали свої національні свята та релігійні обряди, організовували театральні вистави та музичні концерти, видавали книжки та газети на польській мові. Також вони активно займалися освітою та наукою і сприяли розвитку польської культури в Україні.
Євреї також були значною національною меншиною в XIX столітті і проживали у більшості міст та сіл України. Вони мали багату культуру та традиції, відзначали свої свята та релігійні обряди, організовували театральні вистави, музичні концерти та літературні заходи. Крім того, євреї були відомі своїми знаннями в галузі мистецтва, науки та бізнесу, що сприяло розвитку культурного життя на території України.
Румуни, які проживали у південно-західній частині України, також мали свою культуру та традиції. Вони відзначали свої свята та релігійні обряди, організовували м
узичні заходи та фестивалі, де демонстрували свою національну культуру. Румуни активно займалися освітою та наукою, а також розвивали мистецтво, в тому числі малювання та скульптуру.
Німці, які проживали у багатьох містах та селах України, також мали свою культуру та традиції. Вони організовували театральні вистави та музичні концерти, видавали книжки та газети на німецькій мові, відзначали свої свята та релігійні обряди. Німці внесли вагомий внесок у розвиток промисловості, торгівлі та науки в Україні.
Угорці, які проживали у західній частині України, також мали свою культуру та традиції. Вони відзначали свої свята та релігійні обряди, організовували театральні вистави та музичні концерти, а також активно займалися освітою та наукою. Угорці також зробили значний внесок у розвиток культурного життя на території України, зокрема, у галузі літератури та мистецтва.
У XIX столітті на території України культурне життя національних меншин було різноманітним та багатогранним. Вони активно сприяли розвитку культури та науки в Україні, а також збереженню своєї національної ідентичності.
Объяснение: