На початок ХІХ ст., внаслідок трьох поділів Польщі, російсько-турецьких війн, ліквідації Гетьманщини і Запорозької Січі українські землі опинилися під владою Російської та Австрійської імперій.
Росія володіла Слобожанщиною, Лівобережжям, Правобережжям і Півднем, що становило близько 85% земель, заселених українцями. У складі Австрійської імперії знаходилося, приблизно, 15% українських земель, а саме, Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Території, що перебували під владою Російської імперії, прийнято називати Наддніпрянською Україною, у складі Австрійської імперії – західноукраїнські землі
Адміністративно-територіальний поділ не враховував етнічного складу населення. На Лівобережжі українці складали 95% населення, Слобожанщині – 86%, Правобережжі – 85%, Півдні – 74%. Чимало українців заселяло Кубань, Дон, частини Воронезької, Курської, Гродненської, Могилівської і Бессарабської губерній.
Природные и климатические условия, географическое положение территории всегда оказывали влияние на образ жизни народов и на формирование общественного развития и в итоге – на своеобразие возникавших в различных регионах цивилизаций. Так было и с Древней Грецией. Взаимодействие человека с окружающей средой является одной из важнейших частей цивилизационного развития, в результате которого происходит как складывание отличительных социопсихологических черт характера у всего этноса, так и создание определенной картины мира у конкретных его представителей. Кроме того, любое общество в рамках цивилизации всегда стремилось по возможности гармонизировать свои отношения с природной средой, что непосредственно оказывает влияние на формы хозяйствования и их результаты, а опосредованно – на все аспекты жизни, от культуры до политики. Особенно сильным оказывается воздействие природных условий на первоначальном этапе формирования цивилизации.Важнейшую роль в становлении древнегреческой цивилизации сыграло море. Средиземное море, которое омывает материки с различными географическими условиями и с разным составом населения, вообще сыграло важную роль в истории человечества. Средиземноморье было одним из регионов, где зародились и расцвели многие древние цивилизации. Это зона с мягким субтропическим климатом, благоприятным для занятия сельским хозяйством. Прибрежные воды, где осуществлялось каботажное плавание, создавали наилучшие условия для контактов между средиземноморскими народами, что их быстрому культурному развитию.
На початок ХІХ ст., внаслідок трьох поділів Польщі, російсько-турецьких війн, ліквідації Гетьманщини і Запорозької Січі українські землі опинилися під владою Російської та Австрійської імперій.
Росія володіла Слобожанщиною, Лівобережжям, Правобережжям і Півднем, що становило близько 85% земель, заселених українцями. У складі Австрійської імперії знаходилося, приблизно, 15% українських земель, а саме, Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття. Території, що перебували під владою Російської імперії, прийнято називати Наддніпрянською Україною, у складі Австрійської імперії – західноукраїнські землі
Адміністративно-територіальний поділ не враховував етнічного складу населення. На Лівобережжі українці складали 95% населення, Слобожанщині – 86%, Правобережжі – 85%, Півдні – 74%. Чимало українців заселяло Кубань, Дон, частини Воронезької, Курської, Гродненської, Могилівської і Бессарабської губерній.