Софія Київська — перлина світової архітектури. Збудована в XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого як головний храм Київської Русі, Софійський собор був не тільки культовим, а й громадським, освітнім центром. Тут відбувалися урочисті церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів. На площі біля собору збиралося київське віче. Прямокутну споруду Софії Київської в давнину оточували два ряди відкритих галерей. На східному фасаді було п'ять вівтарних напівкруглих виступів — апсид. Із західного боку височіли дві башти зі сходами, які вели на другий поверх. Перед головним входом здіймався мармуровий портик. Як того хотів князь Ярослав, собор вінчали тринадцять бань, які поступово піднімалися від крайніх малих до центральної великої. Покривали їх листовим свинцем. Сірі куполи добре гармонували з рожевими стінами. Усередині собор був оздоблений чудовими фресками, цікавими й різноманітними за змістом. Окрім фресок, на стінах собору збереглися чудові мозаїчні зображення, виконані зі шматочків різнокольорового скла. Було чим вабити Софії Київській людей, що приходили з далеких міст і сіл. Милувалися вони її неперевершеною красою і величчю, знаннями і мудрістю збагачувалися. І сьогодні, через тисячу років, собор викликає захоплення довершеністю ліній та форм
Прямокутну споруду Софії Київської в давнину оточували два ряди відкритих галерей. На східному фасаді було п'ять вівтарних напівкруглих виступів — апсид. Із західного боку височіли дві башти зі сходами, які вели на другий поверх. Перед головним входом здіймався мармуровий портик. Як того хотів князь Ярослав, собор вінчали тринадцять бань, які поступово піднімалися від крайніх малих до центральної великої. Покривали їх листовим свинцем. Сірі куполи добре гармонували з рожевими стінами.
Усередині собор був оздоблений чудовими фресками, цікавими й різноманітними за змістом. Окрім фресок, на стінах собору збереглися чудові мозаїчні зображення, виконані зі шматочків різнокольорового скла.
Було чим вабити Софії Київській людей, що приходили з далеких міст і сіл. Милувалися вони її неперевершеною красою і величчю, знаннями і мудрістю збагачувалися.
І сьогодні, через тисячу років, собор викликає захоплення довершеністю ліній та форм