Центральна Рада — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій, згодом революційний парламент України, який керував українським національним рухом
Суспільство не може нормально існувати без дійової виконавчої влади. У тісній взаємодії вони протягом довгих століть виробляють державний лад країни, її обличчя.
Складніше зв’язані між собою побудова виконавчої влади і державне становлення націй, які виборюють незалежність у ХХ ст. Розриваючи імперські тенета, ці процеси одразу ж натрапляють на перешкоди. Україна опинилася в подібній ситуації після повалення царизму наприкінці лютого 1917 р. На кожному кроці відчувалася відсутність власних органів управління.
В конце XVIII в. земли, заселенные украинским, оказались в составе Австрийской и Российской имперских политических систем, жизнь в которых существенно отличалось от привычных условий. Обе империи были огромными территориальными объединениями, состоявшие из центра и подвластных территорий, заселенных разными народами.
Империи имели централизованную структуру управления с лицом императора на верхушке властной пирамиды. Исполнение законов и распоряжений имперского правительства возлагалось на многочисленное чиновничество. Из разнообразных задач, возлагавшихся на имперское чиновничество, важнейшим был сбор налогов. Но использовались они не на местные нужды, а на реализацию имперских планов и, конечно, на нужды самих чиновников. Всеми средствами воздействия империя воспитывала в них смирение и верность, подчеркивая, что это является главным моральным и религиозным долгом граждан. Поэтому большинство населения постепенно при к имперским порядкам и считала их вполне разумными.
Центральна Рада — спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій, згодом революційний парламент України, який керував українським національним рухом
Суспільство не може нормально існувати без дійової виконавчої влади. У тісній взаємодії вони протягом довгих століть виробляють державний лад країни, її обличчя.
Складніше зв’язані між собою побудова виконавчої влади і державне становлення націй, які виборюють незалежність у ХХ ст. Розриваючи імперські тенета, ці процеси одразу ж натрапляють на перешкоди. Україна опинилася в подібній ситуації після повалення царизму наприкінці лютого 1917 р. На кожному кроці відчувалася відсутність власних органів управління.
В конце XVIII в. земли, заселенные украинским, оказались в составе Австрийской и Российской имперских политических систем, жизнь в которых существенно отличалось от привычных условий. Обе империи были огромными территориальными объединениями, состоявшие из центра и подвластных территорий, заселенных разными народами.
Империи имели централизованную структуру управления с лицом императора на верхушке властной пирамиды. Исполнение законов и распоряжений имперского правительства возлагалось на многочисленное чиновничество. Из разнообразных задач, возлагавшихся на имперское чиновничество, важнейшим был сбор налогов. Но использовались они не на местные нужды, а на реализацию имперских планов и, конечно, на нужды самих чиновников. Всеми средствами воздействия империя воспитывала в них смирение и верность, подчеркивая, что это является главным моральным и религиозным долгом граждан. Поэтому большинство населения постепенно при к имперским порядкам и считала их вполне разумными.
Объяснение: