Мете́ки (грец. Μέτοικοι) — у Стародавній Греції чужинці, що переселилися у той, чи інший поліс. У 5-4 ст. до н. е. метеки, що складали значну частку міського населення Аттики, відігравали важливу роль в економіці міст. Становище метеків, що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим. [1] Метеками також ставали звільнені раби. [2]
Найбільше відомостей збереглося про афінських метеків. Особисто вільні, вони не мали політичних прав, не могли вступати у шлюб з афінськими громадянами і, як правило, не могли володіти нерухомою власністю. Кожен метек був зобов'язаний мати як охоронця афінського громадянина, платити державі особливий податок-метойкіон (чоловік — 12 драхм, жінка — 6 на рік) і зареєструватися за місцем проживання.
Метеки повинні були нести військову службу і поряд з афінськими громадянами платити ейсфору (надзвичайний військовий податок). Серед метеків проте зустрічалися й багаті рабовласники, торгівці, судновласники, володарі ремісничих майстерень. Вони залучалися, як і багаті афіняни, до несення державної повинності — літургії.
Дарий I (521 — 486 до Р. Х.). Известен также как
Дарий Гистасп и Дарий Великий, Дарий I захватил трон
Персидского царства после смерти Камбиза И. Хотя он
был Ахеменидом, он происходил из другой ветви
царской семьи в сравнении с Киром и Камбизом, и его
власть признавали не все провинции. Но после того, как
Дарий подавил несколько восстаний, власть его
укрепилась и он обратил свое внимание на расширение
территории державы. В результате его военных кампаний
границы Персии расширились до Дуная на западе и
Инда — на востоке, и он стал правителем крупнейшего
царства, какое когда-либо видел мир. Греко-персидский
конфликт, который продолжался, пока Александр
Македонский не захватил Персию в 330 г. до Р. X., начался,
когда Дарий совершил два похода в Грецию и завоевал
Фракию и Македонию. Войско, отправленное в первый
поход, погибло во время шторма в Эгейском море; во
втором походе армия Дария потерпела поражение от
афинян в знаменитом сражении при Марафоне в 490 г.
доР. Х.
администратор, Дарий многое сделал для
развития ремесел и торговли. Он ввел единую систему
мер и весов. В период его правления был прорыт канал
между Нилом и Красным морем, а также исследован
маршрут из реки Инд в Египет.
Во время правления Дария в персидской архитектуре
был разработан стиль, который просуществовал до
конца династии Ахеменидов. Дарий построил много зданий
в Вавилоне, Экбатанах и Сузах, своей столице. Большая
«царская дорога» соединила Сузы с лидийской столицей
Сардами. Величайшим архитектурным свершением
оказалось строительство Персеполя, новой царской
столицы вместо прежней царской резиденции в Пасаргадах.
Дарий разрешал строительство храмов в Египте и
Иерусалиме, продолжая начатую Киром политику уважения
к религиозным обычаям подданных.
Мете́ки (грец. Μέτοικοι) — у Стародавній Греції чужинці, що переселилися у той, чи інший поліс. У 5-4 ст. до н. е. метеки, що складали значну частку міського населення Аттики, відігравали важливу роль в економіці міст. Становище метеків, що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим. [1] Метеками також ставали звільнені раби. [2]
Найбільше відомостей збереглося про афінських метеків. Особисто вільні, вони не мали політичних прав, не могли вступати у шлюб з афінськими громадянами і, як правило, не могли володіти нерухомою власністю. Кожен метек був зобов'язаний мати як охоронця афінського громадянина, платити державі особливий податок-метойкіон (чоловік — 12 драхм, жінка — 6 на рік) і зареєструватися за місцем проживання.
Метеки повинні були нести військову службу і поряд з афінськими громадянами платити ейсфору (надзвичайний військовий податок). Серед метеків проте зустрічалися й багаті рабовласники, торгівці, судновласники, володарі ремісничих майстерень. Вони залучалися, як і багаті афіняни, до несення державної повинності — літургії.