Русский народный фольклор очень богат и разнообразен своей историей, культурой и традициями, которые нашли свое отражение в песнях, былинах и сказаниях. Былины, слагаемые простым народом, отличались красотой и правдоподобностью своего повествования, с наличием небольшого художественного вымысла, что придавало им еще большую самобытность, присущую древнерусской эпохе. В центре былин всегда находится положительный персонаж - богатырь, воплотивший в себе непобедимую силу и безграничную любовь к матушке-Руси, народного заступника. Конечно, образ богатыря является собирательным. Народ создал образ богатыря, возложив на него свои надежды и чаяния, чтобы показать следующим поколениям и воспитать идеологию о непобедимости Руси перед вражеской силой.

Главными качествами русских богатырей были - воинская доблесть и старания по защите родной земли. Достоинства богатырей испытываются в сражении, в неравном бою, с чем связана композиция былины, красочно насыщенная преувеличениями.
Кто же были эти полубоги, наделенные нечеловеческой силой?
Самым популярным в древней Руси является персонаж Ильи Муромца. Этот персонаж вобрал в себя все черты присущие мифологическим героям - чудесное исцеление и приобретение нечеловеческой силы. Илья выходец из простой крестьянской семьи, с детства прикованный к кровати, пока не являются калики перехожие и чудесным образом исцеляют его. С этого эпизода берет свое начало богатырская жизнь Ильи Муромца, подвиги которого нашли художественное отражение в былинах и сказаниях.
Другим, не менее важным героем является Добрыня Никитич, живший в одну эпоху с Ильей Муромцем. Воспевание неодолимой силы и мужества русского богатыря начинается с поединка со змеем Горынычем. В повествовании о Добрыне Никитиче присутствуют не только фантастические рассказы, он так же предстает как мудрый и храбрый воин, выполняющий все поручения Ильи Муромца. Добрыня стал эталоном воина эпохи Киевской Руси.
Третьим известным богатырем является - Алеша Попович, который часто представлен молодым, храбрым, смекалистым и хитрым воином.
Одним из самых таинственных образов русских былин является Святогор, имеющий силу, превосходящую великих богатырей древней Руси. Персонаж Святогора был взят из древней мифологии, который вобрал в себя представления о великих горных великанах, воплощавших величие и невозмутимость гор. Былины о Святогоре - это трагические рассказы о том, как могучий великан погибает не в бою за правое дело, а в споре с какой-то неведомой, непреодолимой силой.
Не менее таинственным богатырем в русском эпосе является Волх Всеславьевич, который был рожден от фантастического змея. Волх считается колдуном и жрецом языческих богов. Волх является героем "Слова о полку Игореве". Несмотря на свою известность, персонаж Волха не был историческим лицом, а всего лишь плод художественного вымысла народа.
В отличие от Волха, Дунай Иванович является персонажем с реально-исторической основой. Повествование о Дунае начинается со схватки с Добрыней Никитичем. Дунай входит в состав Киевского богатырства.
Так же увлекательно повествование о Дунае и богатырки Настасьи. На собственной свадьбе, вследствие безумного спора Дунай убивает Настасью, промахнувшись при стрельбе из лука. Не вынеся горя утраты, Дунай убивает себя.
Русские богатыри играют огромную роль в русской истории. Былины повествуют о тех славных мужах, которые становили Русь, оберегали и защищали русский народ от вторжения силы вражеской. Русские богатыри в былинах воплощали идею воссоединения славян, непобедимости и нерушимости древнерусского государства перед внешними врагами, являясь образцом подражания в патриотизме и мужестве будущим поколениям.
Після молитви починали снідати. На сніданок римляни, як правило, їли хліб, тістечка з медом, сир, інжир, оливки. З напоїв уранці вживали воду, зрідка молоко та вино. Часто подавали фрукти. Багаті громадяни роздавали бідним їжу і гроші, сподіваючись при цьому, що ті їх підтримають під час виборів.
Після обіду римляни присвячували вільний час відпочинку та розвагам. Робота всіх установ припинялася, зачинялися храми, крамниці. Як виняток, у цей час могли відбуватися засідання сенату й суду, народні збори. Після пообіднього відпочинку римські громадяни зазвичай ішли до терм, потім — вечеряли.
В основі римського чоловічого і жіночого костюмів була туніка. Чоловіки-громадяни також носили тогу — полотно вовняної тканини, яка драпірувалась навколо тіла через ліве плече так, що руки залишалися вільними.
Одягом римської бідноти і рабів була лише туніка із грубої тканини. У негоду вдягали прості дерев’яні черевики.
Опишіть одяг давніх римлян. Порівняйте його з одягом давніх греків або єгиптян. Як ви вважаєте, чи існувала мода у Стародавньому світі?
1 -2 — давньоримський одяг;
3 — давньоримські жіночі зачіски (малюнки з підручника історії XIX ст.)
4. РОЗВАГИ МЕШКАНЦІВ РИМУ
Назвіть основні розваги римлян.
Улюбленим місцем відпочинку та розваг римлян були громадські бані — терми. Туди приходили помитися, розважитися, зайнятися гімнастикою, поспілкуватися, обмінятися міськими новинами та плітками. Молоді поети читали тут свої вірші. Деякі римляни проводили в термах цілі дні.
Крім басейнів для плавання, приміщення для відпочинку та бесіди, у термах були бібліотеки, бігові доріжки, спортивні майданчики, квітники та сади.
Популярними розвагами римлян були також бої гладіаторів і перегони на колісницях. Наприкінці І ст. у Римі побудували амфітеатр, відомий у світі як Колізій.
Ця грандіозна споруда вміщувала понад 50 тисяч глядачів, які приходили подивитися на гладіаторські бої та цькування звірів. Висота Колізею — близько 48 м (це сучасний 19-поверхневий будинок). Величезні розміри споруди дозволяли одночасно битися на його арені 2 тисячам гладіаторів. Іноді тут влаштовувалися морські бої. Для цього через підземні труби арену Колізею наповнювали водою.
У підземних приміщеннях розташовувалися клітки для звірів, шпиталь для поранених. Перегони на колісницях відбувалися у Великому цирку — найбільшій споруді тогочасного Рима.

Главными качествами русских богатырей были - воинская доблесть и старания по защите родной земли. Достоинства богатырей испытываются в сражении, в неравном бою, с чем связана композиция былины, красочно насыщенная преувеличениями.
Кто же были эти полубоги, наделенные нечеловеческой силой?
Самым популярным в древней Руси является персонаж Ильи Муромца. Этот персонаж вобрал в себя все черты присущие мифологическим героям - чудесное исцеление и приобретение нечеловеческой силы. Илья выходец из простой крестьянской семьи, с детства прикованный к кровати, пока не являются калики перехожие и чудесным образом исцеляют его. С этого эпизода берет свое начало богатырская жизнь Ильи Муромца, подвиги которого нашли художественное отражение в былинах и сказаниях.
Другим, не менее важным героем является Добрыня Никитич, живший в одну эпоху с Ильей Муромцем. Воспевание неодолимой силы и мужества русского богатыря начинается с поединка со змеем Горынычем. В повествовании о Добрыне Никитиче присутствуют не только фантастические рассказы, он так же предстает как мудрый и храбрый воин, выполняющий все поручения Ильи Муромца. Добрыня стал эталоном воина эпохи Киевской Руси.
Третьим известным богатырем является - Алеша Попович, который часто представлен молодым, храбрым, смекалистым и хитрым воином.
Одним из самых таинственных образов русских былин является Святогор, имеющий силу, превосходящую великих богатырей древней Руси. Персонаж Святогора был взят из древней мифологии, который вобрал в себя представления о великих горных великанах, воплощавших величие и невозмутимость гор. Былины о Святогоре - это трагические рассказы о том, как могучий великан погибает не в бою за правое дело, а в споре с какой-то неведомой, непреодолимой силой.
Не менее таинственным богатырем в русском эпосе является Волх Всеславьевич, который был рожден от фантастического змея. Волх считается колдуном и жрецом языческих богов. Волх является героем "Слова о полку Игореве". Несмотря на свою известность, персонаж Волха не был историческим лицом, а всего лишь плод художественного вымысла народа.
В отличие от Волха, Дунай Иванович является персонажем с реально-исторической основой. Повествование о Дунае начинается со схватки с Добрыней Никитичем. Дунай входит в состав Киевского богатырства.
Так же увлекательно повествование о Дунае и богатырки Настасьи. На собственной свадьбе, вследствие безумного спора Дунай убивает Настасью, промахнувшись при стрельбе из лука. Не вынеся горя утраты, Дунай убивает себя.
Русские богатыри играют огромную роль в русской истории. Былины повествуют о тех славных мужах, которые становили Русь, оберегали и защищали русский народ от вторжения силы вражеской. Русские богатыри в былинах воплощали идею воссоединения славян, непобедимости и нерушимости древнерусского государства перед внешними врагами, являясь образцом подражания в патриотизме и мужестве будущим поколениям.
Объяснение:
Римляни зазвичай прокидалися зі сходом сонця.
Після молитви починали снідати. На сніданок римляни, як правило, їли хліб, тістечка з медом, сир, інжир, оливки. З напоїв уранці вживали воду, зрідка молоко та вино. Часто подавали фрукти. Багаті громадяни роздавали бідним їжу і гроші, сподіваючись при цьому, що ті їх підтримають під час виборів.
Після обіду римляни присвячували вільний час відпочинку та розвагам. Робота всіх установ припинялася, зачинялися храми, крамниці. Як виняток, у цей час могли відбуватися засідання сенату й суду, народні збори. Після пообіднього відпочинку римські громадяни зазвичай ішли до терм, потім — вечеряли.
В основі римського чоловічого і жіночого костюмів була туніка. Чоловіки-громадяни також носили тогу — полотно вовняної тканини, яка драпірувалась навколо тіла через ліве плече так, що руки залишалися вільними.
Одягом римської бідноти і рабів була лише туніка із грубої тканини. У негоду вдягали прості дерев’яні черевики.
Опишіть одяг давніх римлян. Порівняйте його з одягом давніх греків або єгиптян. Як ви вважаєте, чи існувала мода у Стародавньому світі?
1 -2 — давньоримський одяг;
3 — давньоримські жіночі зачіски (малюнки з підручника історії XIX ст.)
4. РОЗВАГИ МЕШКАНЦІВ РИМУ
Назвіть основні розваги римлян.
Улюбленим місцем відпочинку та розваг римлян були громадські бані — терми. Туди приходили помитися, розважитися, зайнятися гімнастикою, поспілкуватися, обмінятися міськими новинами та плітками. Молоді поети читали тут свої вірші. Деякі римляни проводили в термах цілі дні.
Крім басейнів для плавання, приміщення для відпочинку та бесіди, у термах були бібліотеки, бігові доріжки, спортивні майданчики, квітники та сади.
1 — Колізей (сучасний вигляд); 2 — 1. Кун. Скачки в римському цирку
Популярними розвагами римлян були також бої гладіаторів і перегони на колісницях. Наприкінці І ст. у Римі побудували амфітеатр, відомий у світі як Колізій.
Ця грандіозна споруда вміщувала понад 50 тисяч глядачів, які приходили подивитися на гладіаторські бої та цькування звірів. Висота Колізею — близько 48 м (це сучасний 19-поверхневий будинок). Величезні розміри споруди дозволяли одночасно битися на його арені 2 тисячам гладіаторів. Іноді тут влаштовувалися морські бої. Для цього через підземні труби арену Колізею наповнювали водою.
У підземних приміщеннях розташовувалися клітки для звірів, шпиталь для поранених. Перегони на колісницях відбувалися у Великому цирку — найбільшій споруді тогочасного Рима.