Старшина втрачала право без дозволу царя переобирати гетьмана. Гетьман втратив право призначати, знімати з посад та засуджувати до страти старшину і полковників. Московське військо, крім Києва, розміщувалося в Переяславі, Умані, Брацлаві, Чернігові. Київська митрополія підпорядковувалася московському патріархату (цю статтю згодом скасували). Гетьман не мав права дипломатичних зносин з іншими державами та організовувати походи без дозволу Москви
1663
Батуринські статті
І. Брюховецький
Підтверджувалися попередні статті, проте були нові пункти. Гетьманський уряд зобов’язувався безоплатно постачати хліб московським гарнізонам в Україні та перехоплювати і повертати втікачів із Московії. Заборонялося українським купцям продавати вино і тютюн у Московії та продавати хліб у Правобережній Україні та Криму. Гетьман мав скласти перелік козаків, міщан і селян, а також розміри їхніх земельних володінь.
1665
Московські статті
І. Брюховецький
Українські землі і міста проголошувалися володіннями Московського царя, а населення (крім козаків) мало сплачувати податки до царської скарбниці. Вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників, а клейноди гетьман отримував від царя. Дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами заборонялися. Гетьман уже не міг надавати містам України права самоврядуванню. Київську митрополію очолював московський представник. Збільшувалася кількість московських гарнізонів з воєводами, які мали права збирати податки і збори з некозацького населення.
1669
Глухівські статті
Д. Многогрішний
Підтверджувалися права і привілеї гетьмана, старшини. Московські воєводи розташовувалися лише в 5 містах: Переяслав, Київ, Чернігів, Ніжин та Остер. Збір податків переходив від них до гетьманських урядників. Гетьман, як і раніше, не мав права на дипломатичні відносини, але його представники мали бути присутніми на посольських з’їздах під час обговорення питань козацької України. Гетьман мав право створити наймане кінне військо «компанійців» з 1 тис. воїнів. 3 Московії мали повернутися дзвони, гармати, церковні книги та срібні речі, захоплені в Україні Г. Ромодановським. Перехід селян.у козаки обмежувався.
1672
Конотопські статті
І. Самойлович
Підтверджувалися в цілому права і привілеї гетьмана, старшини, як у Глухівських статтях, проте були нові обмеження. Гетьман не мав права знімати з посад і судити козацьку старшину без ради з усією старшиною. Гетьман не мав права без згоди царя та Старшинської ради писати іноземним правителям та гетьману П. Дорошенку. Вилучено статті про обов’язковість присутності представників гетьмана на Раді послів при обговоренні справ, що стосуються України.
1687
Коломацькі статті
I. Мазепа
Підтвердження прав і привілеїв гетьмана і старшини, 30-тисячного реєстру козаків. Заборона гетьману змінювати козацьку старшину на посадах без дозволу царя. Заборона гетьману дипломатичних відносин з іншими державами, обов’язок дотримуватися «Вічного миру» з Польщею. Гетьман мав виставляти козацькі війська проти Криму і Туреччини за наказом царя. У містах Ніжин, Київ, Чернігів, Ніжин та Остер, як і раніше, розміщено російські воєводи з залогами, а в Батурині — стрілецький полк. Проголошення Гетьманщини складовою єдиної держави Московського царя.
Відповідь:
Рік
Назва
Гетьман, який уклав угоду
Зміст договору
1659
Переяславські статті
Ю. Хмельницький
Старшина втрачала право без дозволу царя переобирати гетьмана. Гетьман втратив право призначати, знімати з посад та засуджувати до страти старшину і полковників. Московське військо, крім Києва, розміщувалося в Переяславі, Умані, Брацлаві, Чернігові. Київська митрополія підпорядковувалася московському патріархату (цю статтю згодом скасували). Гетьман не мав права дипломатичних зносин з іншими державами та організовувати походи без дозволу Москви
1663
Батуринські статті
І. Брюховецький
Підтверджувалися попередні статті, проте були нові пункти. Гетьманський уряд зобов’язувався безоплатно постачати хліб московським гарнізонам в Україні та перехоплювати і повертати втікачів із Московії. Заборонялося українським купцям продавати вино і тютюн у Московії та продавати хліб у Правобережній Україні та Криму. Гетьман мав скласти перелік козаків, міщан і селян, а також розміри їхніх земельних володінь.
1665
Московські статті
І. Брюховецький
Українські землі і міста проголошувалися володіннями Московського царя, а населення (крім козаків) мало сплачувати податки до царської скарбниці. Вибори гетьмана відбувалися в присутності московських представників, а клейноди гетьман отримував від царя. Дипломатичні зносини гетьмана з іншими державами заборонялися. Гетьман уже не міг надавати містам України права самоврядуванню. Київську митрополію очолював московський представник. Збільшувалася кількість московських гарнізонів з воєводами, які мали права збирати податки і збори з некозацького населення.
1669
Глухівські статті
Д. Многогрішний
Підтверджувалися права і привілеї гетьмана, старшини. Московські воєводи розташовувалися лише в 5 містах: Переяслав, Київ, Чернігів, Ніжин та Остер. Збір податків переходив від них до гетьманських урядників. Гетьман, як і раніше, не мав права на дипломатичні відносини, але його представники мали бути присутніми на посольських з’їздах під час обговорення питань козацької України. Гетьман мав право створити наймане кінне військо «компанійців» з 1 тис. воїнів. 3 Московії мали повернутися дзвони, гармати, церковні книги та срібні речі, захоплені в Україні Г. Ромодановським. Перехід селян.у козаки обмежувався.
1672
Конотопські статті
І. Самойлович
Підтверджувалися в цілому права і привілеї гетьмана, старшини, як у Глухівських статтях, проте були нові обмеження. Гетьман не мав права знімати з посад і судити козацьку старшину без ради з усією старшиною. Гетьман не мав права без згоди царя та Старшинської ради писати іноземним правителям та гетьману П. Дорошенку. Вилучено статті про обов’язковість присутності представників гетьмана на Раді послів при обговоренні справ, що стосуються України.
1687
Коломацькі статті
I. Мазепа
Підтвердження прав і привілеїв гетьмана і старшини, 30-тисячного реєстру козаків. Заборона гетьману змінювати козацьку старшину на посадах без дозволу царя. Заборона гетьману дипломатичних відносин з іншими державами, обов’язок дотримуватися «Вічного миру» з Польщею. Гетьман мав виставляти козацькі війська проти Криму і Туреччини за наказом царя. У містах Ніжин, Київ, Чернігів, Ніжин та Остер, як і раніше, розміщено російські воєводи з залогами, а в Батурині — стрілецький полк. Проголошення Гетьманщини складовою єдиної держави Московського царя.
Пояснення: