Франція це одна з країн, що утворилися внаслідок поділу імперії Карла Великого ще в період раннього середньовіччя. У XVI ст. це була вже велика централізована держава Західної Європи з населенням близько 15 млн осіб. За рівнем розвитку вона значно випереджала тодішню Іспанію, але поступалася Англії та Нідерландам.
Саме в XVI ст. у Франції виникли елементи капіталістичного виробництва, зокрема мануфактури. Найуспішніше розвивалося виробництво сукна, полотна і шовку. У військовій промисловості насамперед виокремлювалося виготовлення гармат. Особливої слави зажили паризькі парфуми і ювелірні вироби.
Марсель був одним із найважливіших європейських портів. Підвищувалося значення інших портових міст: Бордо, Ла-Рошеля, Гавра, Нанта тощо. Міжнародне значення мав і Ліон - "місто шовку", великий ярмарковий центр.
У сільському господарстві зберігалися феодальні порядки. Селянська праця була не дуже продуктивною, а врожайність низькою, феодальні повинності постійно зростали.
Найбільшої могутності Франція досягла за правління Франциска І (1515-1547). Уся влада в країні належала королю, який відмовився від скликання Генеральних штатів (своєрідного французького парламенту, вперше скликаного 1302 р.). Він остаточно підпорядкував католицьку церкву, домовившись з Папою Римським про право короля призначати на посади всіх французьких єпископів.
эпоха средневековья была периодом напряженной духовной жизни. Люди, на основе доступных им знаний, создавали новую экономику, художественные стили, оставили богатое духовное наследие. В развитии Европы и Руси мы увидели много общих черт: развитие феодальных отношений, городское строительство, сложение иерархической лестницы в обществе, образование государств, подчинение искусства требованиям христианского канона. В центре этих процессов оставалась фигура воина и защитника родной земли, и ценностей, которые необходимы людям во все времена.
Русь отличает стремление к коллективности творчества, соборности, в то время как в Европе проявляется стремление к индивидуальности личности, искусство рано приобретает светские черты, поэтому там произойдет взлет человеческого гения в эпоху Возрождения. Русь же будет отстаивать свой путь развития. Православие вплоть до XIX века останется главной доминантой русской культуры. На первом этапе нашего исследования мы увидели, что Киевская Русь была близка европейскому пути развития, но в XII-XV веках Европа опережает ее, а Русь словно законсервировалась в своем стремлении к традициям, чтобы не “потерять свое лицо” перед опасностью завоеваний. Зато с XVIII века начинается новый цивилизационный виток, и наверстывать упущенное будут гигантскими скачками, в результате чего Россия выйдет в ряд мощных держав. И если мы вновь обратимся к вопросу, послужившему толчком для нашего исследования, мы увидим, что между Россией и Западом нет такой уж непроходимой стены, что наши культуры имеют точки соприкосновения и вступали в диалог в давние времена, который не прекращается до сих пор. Место и роль культуры средневековья можно уподобить строительным лесам, без которых немыслимо возведение ни одной постройки. Это утверждение будет одинаково справедливо для художественной культуры Западной Европы и России.(вот так вот) сори что так длинно
Франція це одна з країн, що утворилися внаслідок поділу імперії Карла Великого ще в період раннього середньовіччя. У XVI ст. це була вже велика централізована держава Західної Європи з населенням близько 15 млн осіб. За рівнем розвитку вона значно випереджала тодішню Іспанію, але поступалася Англії та Нідерландам.
Саме в XVI ст. у Франції виникли елементи капіталістичного виробництва, зокрема мануфактури. Найуспішніше розвивалося виробництво сукна, полотна і шовку. У військовій промисловості насамперед виокремлювалося виготовлення гармат. Особливої слави зажили паризькі парфуми і ювелірні вироби.
Марсель був одним із найважливіших європейських портів. Підвищувалося значення інших портових міст: Бордо, Ла-Рошеля, Гавра, Нанта тощо. Міжнародне значення мав і Ліон - "місто шовку", великий ярмарковий центр.
У сільському господарстві зберігалися феодальні порядки. Селянська праця була не дуже продуктивною, а врожайність низькою, феодальні повинності постійно зростали.
Найбільшої могутності Франція досягла за правління Франциска І (1515-1547). Уся влада в країні належала королю, який відмовився від скликання Генеральних штатів (своєрідного французького парламенту, вперше скликаного 1302 р.). Він остаточно підпорядкував католицьку церкву, домовившись з Папою Римським про право короля призначати на посади всіх французьких єпископів.
эпоха средневековья была периодом напряженной духовной жизни. Люди, на основе доступных им знаний, создавали новую экономику, художественные стили, оставили богатое духовное наследие. В развитии Европы и Руси мы увидели много общих черт: развитие феодальных отношений, городское строительство, сложение иерархической лестницы в обществе, образование государств, подчинение искусства требованиям христианского канона. В центре этих процессов оставалась фигура воина и защитника родной земли, и ценностей, которые необходимы людям во все времена.
Русь отличает стремление к коллективности творчества, соборности, в то время как в Европе проявляется стремление к индивидуальности личности, искусство рано приобретает светские черты, поэтому там произойдет взлет человеческого гения в эпоху Возрождения. Русь же будет отстаивать свой путь развития. Православие вплоть до XIX века останется главной доминантой русской культуры. На первом этапе нашего исследования мы увидели, что Киевская Русь была близка европейскому пути развития, но в XII-XV веках Европа опережает ее, а Русь словно законсервировалась в своем стремлении к традициям, чтобы не “потерять свое лицо” перед опасностью завоеваний. Зато с XVIII века начинается новый цивилизационный виток, и наверстывать упущенное будут гигантскими скачками, в результате чего Россия выйдет в ряд мощных держав. И если мы вновь обратимся к вопросу, послужившему толчком для нашего исследования, мы увидим, что между Россией и Западом нет такой уж непроходимой стены, что наши культуры имеют точки соприкосновения и вступали в диалог в давние времена, который не прекращается до сих пор. Место и роль культуры средневековья можно уподобить строительным лесам, без которых немыслимо возведение ни одной постройки. Это утверждение будет одинаково справедливо для художественной культуры Западной Европы и России.(вот так вот) сори что так длинно
Русь - россия