ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА - це археологічна культура доби неоліту та енеоліту (7000−2750 рр. до н. е.). Ареал розповсюдження: від Карпатських гір до Дністра і Подніпров'я. Охоплює територію Румунії (на північному сході Мунтенії, на південному сході Трансільванії та Бессарабії), Молдови та України. Загальна площа: 350 000 км2. Свою назву отримала на початку ХХ століття за місцем розкопок, які проводив у 1896−1998 рр. тоді ще археолог-аматор, чех за походженням Вікентій (Честослав) Хвойка (Čeněk Chvojka) в околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області). В Румунії вона відома під назвою "Кукутені" (Cucuteni), що походить від села Кукутень, де в кінці XIX ст. фокльористом Теодором Бурадою були вперше виявлені фрагменти кераміки, а згодом відкрито ціле поселення культури Кукутень.
Над вивченням Трипільської культури в Україні працювало майже 5 поколінь дослідників (Вікентій Хвойка, Вадим Щербаківський, Ярослав Пастернак, Олег Кандиба, Тетяна Пассек, Валентин Даниленко, Микола Шмаглій, Михайло Відейко та ін.) – загалом понад 180 осіб, а бібліографія видань (лише наукових друкованих праць) нині налічує понад 2500 позицій, в тому числі понад 60 монографічних досліджень, опублікованих упродовж останніх 130 років. Численні археологічні колекції виставлені в музеях та нагромаджені в університетах, дослідницьких інститутах та приватних колекціях, наприклад приватному музеї "Платар" (Київ). Найбільші археологічні скарби зібрані у Національному музеї історії України та Археологічному музеї Інституту археології НАНУ. Тут ми можемо побачити чудову кераміку, глиняні фігурки та моделі будинків і храмів. У понад 60 музеях України – у Львові, Одесі, Вінниці, Черкасах та інших містах, у сільських музеях також виставлені старожитності цієї культури. Трипільські колекції нині є в музеях Румунії, Молдови, Польщі (Краків, Варшава, Познань), Великобританії (Лондон), Австрії (Відень).
ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА - це археологічна культура доби неоліту та енеоліту (7000−2750 рр. до н. е.). Ареал розповсюдження: від Карпатських гір до Дністра і Подніпров'я. Охоплює територію Румунії (на північному сході Мунтенії, на південному сході Трансільванії та Бессарабії), Молдови та України. Загальна площа: 350 000 км2. Свою назву отримала на початку ХХ століття за місцем розкопок, які проводив у 1896−1998 рр. тоді ще археолог-аматор, чех за походженням Вікентій (Честослав) Хвойка (Čeněk Chvojka) в околицях містечка Трипілля (нині – село Трипілля Обухівського району Київської області). В Румунії вона відома під назвою "Кукутені" (Cucuteni), що походить від села Кукутень, де в кінці XIX ст. фокльористом Теодором Бурадою були вперше виявлені фрагменти кераміки, а згодом відкрито ціле поселення культури Кукутень.
Над вивченням Трипільської культури в Україні працювало майже 5 поколінь дослідників (Вікентій Хвойка, Вадим Щербаківський, Ярослав Пастернак, Олег Кандиба, Тетяна Пассек, Валентин Даниленко, Микола Шмаглій, Михайло Відейко та ін.) – загалом понад 180 осіб, а бібліографія видань (лише наукових друкованих праць) нині налічує понад 2500 позицій, в тому числі понад 60 монографічних досліджень, опублікованих упродовж останніх 130 років. Численні археологічні колекції виставлені в музеях та нагромаджені в університетах, дослідницьких інститутах та приватних колекціях, наприклад приватному музеї "Платар" (Київ). Найбільші археологічні скарби зібрані у Національному музеї історії України та Археологічному музеї Інституту археології НАНУ. Тут ми можемо побачити чудову кераміку, глиняні фігурки та моделі будинків і храмів. У понад 60 музеях України – у Львові, Одесі, Вінниці, Черкасах та інших містах, у сільських музеях також виставлені старожитності цієї культури. Трипільські колекції нині є в музеях Румунії, Молдови, Польщі (Краків, Варшава, Познань), Великобританії (Лондон), Австрії (Відень).