ответ: Історія повсякдення є важливою віхою у розвитку науки про суспільство. вивчення минулого повсякденності уможливлює глиб- ше проникнути в історичний процес, по-ново- му поглянути на нього передусім завдяки тому, що вивчається досвід пересічних людей, звичні, повсякденні практики поведінки, які раніше залишалися не поміченими через свою очевидність і буденність. одні науковці вивча- ють селянську минувшину на соціально-еко- номічному й політичному тлі, у взаємозв’язку з іншими важливими суспільними подіями, масовими народними рухами тощо. Інші — поступово вводять минуле селянства в мікроіс- торичну перспективу, маючи за об’єкт різні проблеми економічної, соціальної, культурної та релігійної його сфери.
у цій статті спробуємо визначити здобутки і перспективи у вивченні повсякденного жит- тя селян Наддніпрянської україни в порефор- мений період, розглянемо окремі теоретичні складові проблеми. оскільки дослідження різних аспектів їх буття має свою історію (хоча у більшості праць термін “повсякдення” не вживався), доцільно простежити нагромад- ження відповідних знань.
останнім часом українські науковці все більше звертають увагу на теорію повсякден- ності. визнається той факт, що не існує її єди- ної концепції й чіткого визначення. За слова- ми о. удода, “історія повсякденності — це насамперед процес олюднення побуту, психо- логізація щоденного життя, ставлення люди- ни до побутових проблем, до влади, держави і суспільства в цілому через призму особистіс- ного сприйняття умов життя”1. На думку в. Марочка, повсякденність є лише одним з
Історики не досліджують села, вони досліджують у селах. Дж. Леві. Про мікроісторію
методів вивчення соціальної історії, хоча пос- тає у якості самих відповідних відносин. у зв’язку з цим селянство для історика є теоре- тичною узагальнюючою категорією для з’ясування специфіки суспільного розвитку, а також не просто соціальною групою, а спе- цифічним життя2. о. коляструк мо- тивує вивчення повсякденності тим, що остан- ня поєднує в одне ціле різні прояви діяльності людини — приватне життя з публічним, утилітарно-прагматичні дії з ідейними та мо- рально-етичними виборами, побутові аспекти життя з трудовою діяльністю, групові й вікові інтереси із загальносуспільними, локальні події вписує у загальнодержавні, буденні на- строї трансформує у ментальні характеристи- ки тощо3. у центрі інтересів дослідника має перебувати конкретна людина, поведінка, звички, манери і світогляд якої можуть бути типовими для цілої соціальної групи або пев- ного середовища (парафія, село, родина)4.
у процесі опису всієї багатогранності тих процесів, що відбувалися на селі, історія особ- ливо взаємодіє з антропологією, етнографією, психологією, лінгвістикою, культурологією та іншими науками. важлива роль відводить- ся соціальній психології в плані виявлення настроїв, причин поведінки і дій різних груп селянства, сприйняття ним навколишнього світу, його реакції на найважливіші суспільні процеси і явища. роль соціології виявляється у вивченні таких аспектів, як праця селян, їх побут, сім’я, особистість, образ і якість жит- тя, ціннісні орієнтації, потреби, інтереси, міс- це в соціальній структурі суспільства тощо. Застосування методики історичної демографії сприяє вивченню бу...
ответ: Історія повсякдення є важливою віхою у розвитку науки про суспільство. вивчення минулого повсякденності уможливлює глиб- ше проникнути в історичний процес, по-ново- му поглянути на нього передусім завдяки тому, що вивчається досвід пересічних людей, звичні, повсякденні практики поведінки, які раніше залишалися не поміченими через свою очевидність і буденність. одні науковці вивча- ють селянську минувшину на соціально-еко- номічному й політичному тлі, у взаємозв’язку з іншими важливими суспільними подіями, масовими народними рухами тощо. Інші — поступово вводять минуле селянства в мікроіс- торичну перспективу, маючи за об’єкт різні проблеми економічної, соціальної, культурної та релігійної його сфери.
у цій статті спробуємо визначити здобутки і перспективи у вивченні повсякденного жит- тя селян Наддніпрянської україни в порефор- мений період, розглянемо окремі теоретичні складові проблеми. оскільки дослідження різних аспектів їх буття має свою історію (хоча у більшості праць термін “повсякдення” не вживався), доцільно простежити нагромад- ження відповідних знань.
останнім часом українські науковці все більше звертають увагу на теорію повсякден- ності. визнається той факт, що не існує її єди- ної концепції й чіткого визначення. За слова- ми о. удода, “історія повсякденності — це насамперед процес олюднення побуту, психо- логізація щоденного життя, ставлення люди- ни до побутових проблем, до влади, держави і суспільства в цілому через призму особистіс- ного сприйняття умов життя”1. На думку в. Марочка, повсякденність є лише одним з
Історики не досліджують села, вони досліджують у селах. Дж. Леві. Про мікроісторію
методів вивчення соціальної історії, хоча пос- тає у якості самих відповідних відносин. у зв’язку з цим селянство для історика є теоре- тичною узагальнюючою категорією для з’ясування специфіки суспільного розвитку, а також не просто соціальною групою, а спе- цифічним життя2. о. коляструк мо- тивує вивчення повсякденності тим, що остан- ня поєднує в одне ціле різні прояви діяльності людини — приватне життя з публічним, утилітарно-прагматичні дії з ідейними та мо- рально-етичними виборами, побутові аспекти життя з трудовою діяльністю, групові й вікові інтереси із загальносуспільними, локальні події вписує у загальнодержавні, буденні на- строї трансформує у ментальні характеристи- ки тощо3. у центрі інтересів дослідника має перебувати конкретна людина, поведінка, звички, манери і світогляд якої можуть бути типовими для цілої соціальної групи або пев- ного середовища (парафія, село, родина)4.
у процесі опису всієї багатогранності тих процесів, що відбувалися на селі, історія особ- ливо взаємодіє з антропологією, етнографією, психологією, лінгвістикою, культурологією та іншими науками. важлива роль відводить- ся соціальній психології в плані виявлення настроїв, причин поведінки і дій різних груп селянства, сприйняття ним навколишнього світу, його реакції на найважливіші суспільні процеси і явища. роль соціології виявляється у вивченні таких аспектів, як праця селян, їх побут, сім’я, особистість, образ і якість жит- тя, ціннісні орієнтації, потреби, інтереси, міс- це в соціальній структурі суспільства тощо. Застосування методики історичної демографії сприяє вивченню бу...
Объяснение: