починаючи з 1474 p., коли татари пограбували кам'янець, дунаєвець, галич і захопили 40 тисяч полонених, європейські та вітчизняні літописи й хроніки були наповнені повідомленнями про безкінечні бідування і грабунки, що приносили турки і татари в україну. у 1482 р. кримський хан з намови московського великого князя івана третього з великою ордою дійшов до києва, що був суперником москви, і «град взяв і огнем сожже. полону безчисленно взя, а землю києвську учинила пусту».
турки і татари вихором налітали на українські села і міста, палили їх, старих людей вбивали, а дітей, жінок і чоловіків забирали в полон - ясир. у 1498 р. з галичини і поділля вони забрали 100 тисяч людей. весь південь україни вони прагнули перетворити у «дике поле».
, грабіжники зв'язували захоплених арканом за шию та руки і під удари та посвист нагайок гнали до криму. полонили перш за все молодих селян, а також ремісників, купців. на кордоні ханства ясир ділили - розлучали рідних, б'ючи сильних і вбиваючи тих, котрі ослабли.
страхіття татарської навали стали особливістю життя україни, що потерпала від них протягом чотирьох століть. польсько-литовські урядовці, які володіли українськими землями, не захищали їх від татар, a інколи й продавали цілі округи для пограбування. це змушувало місцеве населення озброюватися та організовувати самооборону і розвідку. по всій україні на високих місцях були встановлені стрімкі вежі із смоляними діжками. у разі небезпеки смолу на вежах запалювали, і великі території відразу дізналися про прихід татар. попередження надавало змогу населенню міст і сіл вчасно організовувати самооборону
територія харківської області знаходилась фактично під німецьким воєнним контролем, входила в оперативний район групи армій південь. харківщина була частиною рейхскомісаріату україна, на чолі якого стояв гауляйтер прусії еріх кох. нацистську політику геноциду на окупованій території харківщини втілювали в життя як військові, так і цивільні окупаційні органи влади.
объяснение:
кожен мешканець харкова особисто своїм життям відповідає за безпеку німецьких збройних сил і ставив на карту не тільки своє життя, але й життя всіх мешканців харкова.
населенню не вистачало їжі. і люди гинули від голода
у харкові не було ні електрики, ні радіо, не працювали водопровід і каналізація. продовольчі магазини були закриті. торгівля хлібом - заборонена
фашисти з окупованої території почали мобілізувати на роботу до німеччини підлітків.
на перших порах з метою інсценувати правосуддя на тіла вішаних таблички: покарання за вибух мін, покарання за перерізання телефонних дротів. але невдовзі почали вішати без будь-яких пояснень. фашисти розстрілювали, вішали, знищували в спеціально пристосованих автомобілях, душогубках, ні в чому не винних людей, в тому числі дітей, стариків, жінок.
починаючи з 1474 p., коли татари пограбували кам'янець, дунаєвець, галич і захопили 40 тисяч полонених, європейські та вітчизняні літописи й хроніки були наповнені повідомленнями про безкінечні бідування і грабунки, що приносили турки і татари в україну. у 1482 р. кримський хан з намови московського великого князя івана третього з великою ордою дійшов до києва, що був суперником москви, і «град взяв і огнем сожже. полону безчисленно взя, а землю києвську учинила пусту».
турки і татари вихором налітали на українські села і міста, палили їх, старих людей вбивали, а дітей, жінок і чоловіків забирали в полон - ясир. у 1498 р. з галичини і поділля вони забрали 100 тисяч людей. весь південь україни вони прагнули перетворити у «дике поле».
, грабіжники зв'язували захоплених арканом за шию та руки і під удари та посвист нагайок гнали до криму. полонили перш за все молодих селян, а також ремісників, купців. на кордоні ханства ясир ділили - розлучали рідних, б'ючи сильних і вбиваючи тих, котрі ослабли.
страхіття татарської навали стали особливістю життя україни, що потерпала від них протягом чотирьох століть. польсько-литовські урядовці, які володіли українськими землями, не захищали їх від татар, a інколи й продавали цілі округи для пограбування. це змушувало місцеве населення озброюватися та організовувати самооборону і розвідку. по всій україні на високих місцях були встановлені стрімкі вежі із смоляними діжками. у разі небезпеки смолу на вежах запалювали, і великі території відразу дізналися про прихід татар. попередження надавало змогу населенню міст і сіл вчасно організовувати самооборону
ответ:
територія харківської області знаходилась фактично під німецьким воєнним контролем, входила в оперативний район групи армій південь. харківщина була частиною рейхскомісаріату україна, на чолі якого стояв гауляйтер прусії еріх кох. нацистську політику геноциду на окупованій території харківщини втілювали в життя як військові, так і цивільні окупаційні органи влади.
объяснение:
кожен мешканець харкова особисто своїм життям відповідає за безпеку німецьких збройних сил і ставив на карту не тільки своє життя, але й життя всіх мешканців харкова.
населенню не вистачало їжі. і люди гинули від голода
у харкові не було ні електрики, ні радіо, не працювали водопровід і каналізація. продовольчі магазини були закриті. торгівля хлібом - заборонена
фашисти з окупованої території почали мобілізувати на роботу до німеччини підлітків.
на перших порах з метою інсценувати правосуддя на тіла вішаних таблички: покарання за вибух мін, покарання за перерізання телефонних дротів. але невдовзі почали вішати без будь-яких пояснень. фашисти розстрілювали, вішали, знищували в спеціально пристосованих автомобілях, душогубках, ні в чому не винних людей, в тому числі дітей, стариків, жінок.