После смерти князя Романа Мстиславича разгорелись распри между князьями, боярские интриги, усилилось чужеземное вмешательство. В 1205 г. князьями стали малолетние сыновья Романа: галицким — Данило (1201-1264) и волынским — Василько (1203-1271), а регентом при них была мать. Но боярские группировки не допустили к власти вдову Романа и её малолетних сыновей. Много лет молодые князья скитались за рубежом, пока подрос- ли и начали борьбу за престол. Бояре пригласили на престол в Галичину трёх сыновей Игоря Святославича и Ефросинии Ярославовны. Они были внуками Ярослава Осмомысла по материнской линии, жили в Северской земле. Галицкие мужи надеялись, что князья будут послушным, слепым орудием в их руках. Но постепенно Игоревичи начали самостоятельно управлять землями, вышли из-под опеки бояр. Разгорелась борьба не на жизнь, а на смерть. Игоревичи жестоко расправились с боярами, в чатности свыше 500 бояр казнили, а многие другие бежали. Стремясь отомстить, бояре в 1211 г. убили братьев Игоревичей им в этом венгры), а в Галиче на некоторое время «вокняжился» боярин Володислав. В 1214 г. бояре опять пошли на сговор с венграми, и те, захватив Галич, провозгласили пятилетнего венгерского короля Коломана «королём королевства Галицкого». Это была настоящая иностранная военная оккупация. От неё галичан освободил новгородский князь Мстислав Удалой в 1219 г. В северной «полуоотчине» — Волыни — Данило и Василько постепенно восстановили свои позиции. В борьбе за родительский престол они опирались на волынских бояр, из среды которых была родом их мать.
Регентство (с латин. regentis — правитель) — в монархических государствах — временное правление одного либо нескольких лиц в случае несовершеннолетия, болезни монарха и т. п.
Оккупация - временный захват части или всей территории одного государства вооружёнными силами другого государства; порабощение.
Найдавніші земні цивілізації зародилися в Центральній Азії. Культурна домінанта, що склалася тут, дала поштовх для розвитку цивілізацій євразійського континенту. На зміну міфологічним епосам приходять і утворюються системи світових релігій
Однією з давніх є культура Дворіччя (Месопотамії), а точніше — стародавніх шумерів і аккадців. Саме тут з кінця IV тис. до н. е. на зміну первісній культурі приходить міська. Міські поселення з'являються на берегах річок і каналів як найзручніших шляхів сполучення.
Міста Дворіччя, що були невеликі за чисельністю населення, мали форми державного правління, в яких необмежена влада належала цареві; правові відносини були чітко регламентовані. Яскравим прикладом є закони Хаммурапі. У Дворіччі зароджується писемність. Це спричинилося потребою ведення великої кількості документів, а також виконання розрахунків, що були потрібні для здійснення іригаційних робіт. Освічених людей у Дворіччі було небагато, як і в інших країнах Стародавнього Сходу. Навчатися мали право лише діти вищих соціальних станів: жерців, управителів, чиновників, капітанів кораблів і родовитої аристократії.
Борьба сыновей Мстиславичей
Объяснение:
После смерти князя Романа Мстиславича разгорелись распри между князьями, боярские интриги, усилилось чужеземное вмешательство. В 1205 г. князьями стали малолетние сыновья Романа: галицким — Данило (1201-1264) и волынским — Василько (1203-1271), а регентом при них была мать. Но боярские группировки не допустили к власти вдову Романа и её малолетних сыновей. Много лет молодые князья скитались за рубежом, пока подрос- ли и начали борьбу за престол. Бояре пригласили на престол в Галичину трёх сыновей Игоря Святославича и Ефросинии Ярославовны. Они были внуками Ярослава Осмомысла по материнской линии, жили в Северской земле. Галицкие мужи надеялись, что князья будут послушным, слепым орудием в их руках. Но постепенно Игоревичи начали самостоятельно управлять землями, вышли из-под опеки бояр. Разгорелась борьба не на жизнь, а на смерть. Игоревичи жестоко расправились с боярами, в чатности свыше 500 бояр казнили, а многие другие бежали. Стремясь отомстить, бояре в 1211 г. убили братьев Игоревичей им в этом венгры), а в Галиче на некоторое время «вокняжился» боярин Володислав. В 1214 г. бояре опять пошли на сговор с венграми, и те, захватив Галич, провозгласили пятилетнего венгерского короля Коломана «королём королевства Галицкого». Это была настоящая иностранная военная оккупация. От неё галичан освободил новгородский князь Мстислав Удалой в 1219 г. В северной «полуоотчине» — Волыни — Данило и Василько постепенно восстановили свои позиции. В борьбе за родительский престол они опирались на волынских бояр, из среды которых была родом их мать.
Регентство (с латин. regentis — правитель) — в монархических государствах — временное правление одного либо нескольких лиц в случае несовершеннолетия, болезни монарха и т. п.
Оккупация - временный захват части или всей территории одного государства вооружёнными силами другого государства; порабощение.
Однією з давніх є культура Дворіччя (Месопотамії), а точніше — стародавніх шумерів і аккадців. Саме тут з кінця IV тис. до н. е. на зміну первісній культурі приходить міська. Міські поселення з'являються на берегах річок і каналів як найзручніших шляхів сполучення.
Міста Дворіччя, що були невеликі за чисельністю населення, мали форми державного правління, в яких необмежена влада належала цареві; правові відносини були чітко регламентовані. Яскравим прикладом є закони Хаммурапі. У Дворіччі зароджується писемність. Це спричинилося потребою ведення великої кількості документів, а також виконання розрахунків, що були потрібні для здійснення іригаційних робіт. Освічених людей у Дворіччі було небагато, як і в інших країнах Стародавнього Сходу. Навчатися мали право лише діти вищих соціальних станів: жерців, управителів, чиновників, капітанів кораблів і родовитої аристократії.
надеюсь хватит:)