значні економічні зрушення на заході після другої світової війни не могли не викликати соціальних змін. серед них у першу чергу слід виділити зниження темпів приросту населення. це відбувалося не за рахунок збільшення смертності, а в результаті, народжуваності. насамперед воно було пов'язано із завершенням демографічної революції — кардинальними змінами в уявленні людей про те, скільки дітей повинно бути в сім'ї.
із стародавніх часів формувалося уявлення про максимальну кількість дітей у сім'ї. оскільки праця була ручною і некваліфікованою, діти по господарству і були опорою в старості усе це знайшло свій відбиток на етнічних, моральних, релігійних рівнях. соціальний статус жінки визначався кількістю дітей, багатодітна сім'я розглядалась як божа милість. усі релігії вважали, що тільки богу дано вирішувати, скільки дітей буде в батьків.
у результат! промислової революції, швидкого розвитку медицини та охорони здоров'я ситуація поступово змінювалась. смертність зменшилась, і загроза вимирання людства зникла. праця стала більш кваліфікованою, потребувала відповідної освіти.
витрати на виховання дітей зростали, а батьки опинилися перед вибором: або дітей буде багато, але. тоді вони будуть не спроможні дати їм необхідну освіту, або дітей буде менше, але вони будуть більш підготовлені до життя. батьки все частіше робили вибір на користь меншої кількості дітей.
цьому процесу сприяла і емансипація жінок, зростання їх зайнятості її суспільному виробництві, поява в них нових життєвих цінностей і орієнтирів, не пов'язаних із сім’єю.
таким чином, демографічна поведінка людей кардинально зміцнилася: замість орієнтації на максимальну кількість дітей утвердилося прагнення до такої їх кількості, яку батьки вважають оптимальною. у будь-якому випадку це означало, що дітей ставало менше, народжуваність знижувалась.
слід ще врахувати, що під час війни загинула значна кількість чоловічого населення, що призвело до зміни пропорції між чоловічим і жіночим населенням на користь останніх — значна частина жінок залишилась незаміжньою
народжуваності викликало ряд істотних наслідків. почалося старіння населення. дітей стало менше, їх частка в структурі населення зменшилася. водночас зросла тривалість життя. у країнах заходу в 1986 р. вона виросла до 70—80 років. швидке падіння народжуваності в європі призвело до того, що під час економічного піднесення 1960-х рр. виникла проблема нестачі робочої сили, яка почала вирішуватися за рахунок вихідців із країн африки й азії. іноземці бралися на роботу, яка в європі вважалася непрестижною, отримуючи при цьому мінімальну платню.
Казахста́н (каз. Қазақстан, Qazaqstan [qɑzɑqˈstɑn] Информация о файле слушать), официальное название — Респу́блика Казахста́н (каз. Қазақстан Республикасы; Qazaqstan Respýblıkasy), (аббревиатура РК) — государство в центре Евразии, бо́льшая часть которого относится к Азии, меньшая — к Европе. Площадь территории — 2 724 902 км². Население, по оценке государственного комитета по статистике на 1 марта 2020 года, составляет 18 671 900 человек[2]. Плотность населения является одной из самых низких: менее 6 человек на квадратный километр. Столица — Нур-Султан. Крупнейший город с населением более 1,8 млн человек — Алма-Ата. Занимает 9-е место в мире по территории, 2-е место среди стран СНГ (после России), 42-е — по объёму ВВП по ППС и 64-е — по численности населения.
Казахстан официально является демократической, светской, унитарной, конституционной республикой с разнообразным культурным наследием[8]. Местность Казахстана включает равнины, степи, тайгу, скальные каньоны, холмы, дельты, заснеженные горы и пустыни. В экономике доминирует углеводородная промышленность, а занятость населения максимальна в сфере услуг[9]. Ныне правительство прилагает усилия по диверсификации и планирует переключение национальной индустрии на производство товаров с высокой прибавочной стоимостью[10][11].Перейти к разделу «#Экономика»
Располагается между Каспийским морем, Нижним Поволжьем, Уралом, Сибирью, Китаем и Средней Азией. Граничит на севере и западе с Россией (длина границы — 7548,1 км), на востоке — с Китаем (1782,8 км), на юге — с Киргизией (1241,6 км), Узбекистаном (2351,4 км) и Туркменией (426 км). От восточных границ Казахстана до западных границ Монголии расстояние составляет около 40 км. Общая протяжённость сухопутных границ — 13 392,6 км[12]. Протяжённость страны с востока на запад составляет 2963 км, а с севера на юг — 1652 км. Является самой большой по территории страной Тюркского совета. Омывается водами внутриконтинентальных Каспийского и Аральского морей. Выхода к морю не имеет и является самой крупной в мире страной с такой особенностью.Перейти к разделу «#География»
В административно-территориальном отношении делится на 14 областей и 3 города республиканского значения: Нур-Султан, Алма-Ата и Шымкент. Кроме того, имеется город с особым статусом, Байконур, который до 2050 года арендован Россией и на этот период в отношениях с ней наделён статусом, соответствующим городу федерального значения Российской Федерации; общая площадь земель, арендованных Россией, составляет 111 913 км² (4,1 % территории страны). Экономико-географически Казахстан делится на Центральный, Западный, Восточный, Северный и Южный регионы.Перейти к разделу «#Административные округи»
Территория Казахстана исторически была заселена кочевыми этносами и в разное время входила в состав империй. В древности здесь кочевали скифы. Кочевники тюркского происхождения населяли страну на протяжении большей части её истории. Держава Ахеменидов рас на южную часть современной территории страны около IV века до н. э. В XIII веке — в составе Монгольской империи под властью Чингисхана. К XVI веку казахи сформировались как самостоятельная группа, разделённая на три жуза (ветви предков, занимающие определённые территории). Российская империя начала наступление на Казахскую степь в XVIII веке, и к середине XIX века номинально правила всем Казахстаном. После Октябрьской революции 1917 года и последующей гражданской войны территория Казахстана несколько раз подвергалась реорганизации. В 1936 году была образована Казахская Советская Социалистическая Республика, входившая в состав Советского Союза.Перейти к разделу «#История»
Казахстан был последним из союзных республик, объявившей независимость в ходе распада Советского Союза в 1991 году. Первым президентом республики стал Нурсултан Назарбаев. В марте 2019 года он ушёл в отставку, а председатель Сената Касым-Жомарт Токаев занял пост временного президента и впоследствии победил на выборах 9 июня 2019 года[10]. Human Rights Watch и другие правозащитные организации регулярно описывают ситуацию с правами человека в Казахстане как плохую[13][14][15].Перейти к разделу «#Политика»
Согласно переписи 2009 года, в число 131 этнических групп Казахстана входили казахи (63 % населения), русские, узбеки, украинцы, немцы, татары и уйгуры[16]. Ислам является религией около 70 % населения, христианство — 26 %[16]. Казахстан официально декларирует свободу вероисповедания, но религиозные лидеры, выступающие против правительства, подавляются[17].Перейти к разделу «#Религия» Казахский язык является государственным языком, а русский имеет равный официальный статус для всех уровней административного и институционального назначения[9].Перейти к разделу «#Языки» Страна входит в ООН, ВТО, СНГ, ШОС, Евразийский экономический союз, ОДКБ, ОБСЕ, ОИС и ТЮРКСОЙ.
ответ:
значні економічні зрушення на заході після другої світової війни не могли не викликати соціальних змін. серед них у першу чергу слід виділити зниження темпів приросту населення. це відбувалося не за рахунок збільшення смертності, а в результаті, народжуваності. насамперед воно було пов'язано із завершенням демографічної революції — кардинальними змінами в уявленні людей про те, скільки дітей повинно бути в сім'ї.
із стародавніх часів формувалося уявлення про максимальну кількість дітей у сім'ї. оскільки праця була ручною і некваліфікованою, діти по господарству і були опорою в старості усе це знайшло свій відбиток на етнічних, моральних, релігійних рівнях. соціальний статус жінки визначався кількістю дітей, багатодітна сім'я розглядалась як божа милість. усі релігії вважали, що тільки богу дано вирішувати, скільки дітей буде в батьків.
у результат! промислової революції, швидкого розвитку медицини та охорони здоров'я ситуація поступово змінювалась. смертність зменшилась, і загроза вимирання людства зникла. праця стала більш кваліфікованою, потребувала відповідної освіти.
витрати на виховання дітей зростали, а батьки опинилися перед вибором: або дітей буде багато, але. тоді вони будуть не спроможні дати їм необхідну освіту, або дітей буде менше, але вони будуть більш підготовлені до життя. батьки все частіше робили вибір на користь меншої кількості дітей.
цьому процесу сприяла і емансипація жінок, зростання їх зайнятості її суспільному виробництві, поява в них нових життєвих цінностей і орієнтирів, не пов'язаних із сім’єю.
таким чином, демографічна поведінка людей кардинально зміцнилася: замість орієнтації на максимальну кількість дітей утвердилося прагнення до такої їх кількості, яку батьки вважають оптимальною. у будь-якому випадку це означало, що дітей ставало менше, народжуваність знижувалась.
слід ще врахувати, що під час війни загинула значна кількість чоловічого населення, що призвело до зміни пропорції між чоловічим і жіночим населенням на користь останніх — значна частина жінок залишилась незаміжньою
народжуваності викликало ряд істотних наслідків. почалося старіння населення. дітей стало менше, їх частка в структурі населення зменшилася. водночас зросла тривалість життя. у країнах заходу в 1986 р. вона виросла до 70—80 років. швидке падіння народжуваності в європі призвело до того, що під час економічного піднесення 1960-х рр. виникла проблема нестачі робочої сили, яка почала вирішуватися за рахунок вихідців із країн африки й азії. іноземці бралися на роботу, яка в європі вважалася непрестижною, отримуючи при цьому мінімальну платню.
объяснение: ну вот
Казахста́н (каз. Қазақстан, Qazaqstan [qɑzɑqˈstɑn] Информация о файле слушать), официальное название — Респу́блика Казахста́н (каз. Қазақстан Республикасы; Qazaqstan Respýblıkasy), (аббревиатура РК) — государство в центре Евразии, бо́льшая часть которого относится к Азии, меньшая — к Европе. Площадь территории — 2 724 902 км². Население, по оценке государственного комитета по статистике на 1 марта 2020 года, составляет 18 671 900 человек[2]. Плотность населения является одной из самых низких: менее 6 человек на квадратный километр. Столица — Нур-Султан. Крупнейший город с населением более 1,8 млн человек — Алма-Ата. Занимает 9-е место в мире по территории, 2-е место среди стран СНГ (после России), 42-е — по объёму ВВП по ППС и 64-е — по численности населения.
Казахстан официально является демократической, светской, унитарной, конституционной республикой с разнообразным культурным наследием[8]. Местность Казахстана включает равнины, степи, тайгу, скальные каньоны, холмы, дельты, заснеженные горы и пустыни. В экономике доминирует углеводородная промышленность, а занятость населения максимальна в сфере услуг[9]. Ныне правительство прилагает усилия по диверсификации и планирует переключение национальной индустрии на производство товаров с высокой прибавочной стоимостью[10][11].Перейти к разделу «#Экономика»
Располагается между Каспийским морем, Нижним Поволжьем, Уралом, Сибирью, Китаем и Средней Азией. Граничит на севере и западе с Россией (длина границы — 7548,1 км), на востоке — с Китаем (1782,8 км), на юге — с Киргизией (1241,6 км), Узбекистаном (2351,4 км) и Туркменией (426 км). От восточных границ Казахстана до западных границ Монголии расстояние составляет около 40 км. Общая протяжённость сухопутных границ — 13 392,6 км[12]. Протяжённость страны с востока на запад составляет 2963 км, а с севера на юг — 1652 км. Является самой большой по территории страной Тюркского совета. Омывается водами внутриконтинентальных Каспийского и Аральского морей. Выхода к морю не имеет и является самой крупной в мире страной с такой особенностью.Перейти к разделу «#География»
В административно-территориальном отношении делится на 14 областей и 3 города республиканского значения: Нур-Султан, Алма-Ата и Шымкент. Кроме того, имеется город с особым статусом, Байконур, который до 2050 года арендован Россией и на этот период в отношениях с ней наделён статусом, соответствующим городу федерального значения Российской Федерации; общая площадь земель, арендованных Россией, составляет 111 913 км² (4,1 % территории страны). Экономико-географически Казахстан делится на Центральный, Западный, Восточный, Северный и Южный регионы.Перейти к разделу «#Административные округи»
Территория Казахстана исторически была заселена кочевыми этносами и в разное время входила в состав империй. В древности здесь кочевали скифы. Кочевники тюркского происхождения населяли страну на протяжении большей части её истории. Держава Ахеменидов рас на южную часть современной территории страны около IV века до н. э. В XIII веке — в составе Монгольской империи под властью Чингисхана. К XVI веку казахи сформировались как самостоятельная группа, разделённая на три жуза (ветви предков, занимающие определённые территории). Российская империя начала наступление на Казахскую степь в XVIII веке, и к середине XIX века номинально правила всем Казахстаном. После Октябрьской революции 1917 года и последующей гражданской войны территория Казахстана несколько раз подвергалась реорганизации. В 1936 году была образована Казахская Советская Социалистическая Республика, входившая в состав Советского Союза.Перейти к разделу «#История»
Казахстан был последним из союзных республик, объявившей независимость в ходе распада Советского Союза в 1991 году. Первым президентом республики стал Нурсултан Назарбаев. В марте 2019 года он ушёл в отставку, а председатель Сената Касым-Жомарт Токаев занял пост временного президента и впоследствии победил на выборах 9 июня 2019 года[10]. Human Rights Watch и другие правозащитные организации регулярно описывают ситуацию с правами человека в Казахстане как плохую[13][14][15].Перейти к разделу «#Политика»
Согласно переписи 2009 года, в число 131 этнических групп Казахстана входили казахи (63 % населения), русские, узбеки, украинцы, немцы, татары и уйгуры[16]. Ислам является религией около 70 % населения, христианство — 26 %[16]. Казахстан официально декларирует свободу вероисповедания, но религиозные лидеры, выступающие против правительства, подавляются[17].Перейти к разделу «#Религия» Казахский язык является государственным языком, а русский имеет равный официальный статус для всех уровней административного и институционального назначения[9].Перейти к разделу «#Языки» Страна входит в ООН, ВТО, СНГ, ШОС, Евразийский экономический союз, ОДКБ, ОБСЕ, ОИС и ТЮРКСОЙ.