Скориставшись пам'яткою, пригадайте правила опрацювання фрагментів історичних джерел. Проаналізуйте подані джерела відповідно до цих правил. 1. Визначте, ким був автор документа; узагальніть, про що йдеться в поданому уривку; з'ясуйте, коли відбулися описані події.
2. Визначте, як автор розповіді ставиться до подій або історичних діячів, що їх описано; поміркуйте, навіщо він свідчить про події; з'ясуйте значення подій та явищ, про які йдеться у джерелі.
3. Поясніть, у чому є цінність джерела особисто для вас; стисло висловіть своє ставлення до описаних подій і діячів.
4. Як, за спогадами Л. Танюка, Клуб творчої молоді «Сучасник» перетворився на осередок українського культурного життя?
Зі щоденникових записів Леся Танюка: «Якось одного чудового дня сиділи ми у великій залі інституту, осіб п'ятдесят-шістдесят, аж раптом відчиняються двері й заходить великий гурт екстравагантних молодих людей: художники! Привела їх Алла Горська. Висока, коси хвилями, білий светр, сині брюки спортивного крою. Дуже голосна, життєрадісна - умить усе переінакшила, і за кілька хвилин ми вже говорили про необхідність розвивати мистецтво української театральної афіші, про повернення до джерел і традицій, про необхідність рівнятися на самих себе, на Бойчука і Курбаса, бути гідними наших поетів (всі ті, хто розстріляний), які вже тоді звучали. Власне, з цього приходу і почався справжній Клуб творчої молоді. Художники-нонконформісти принесли із собою дух активного бунту, заперечення старих догматів і форм. А було їх у малярській секції, яку очолила Алла, досить багато, понад двісті чоловік! У клубі вирували пристрасті, - вечори, дискусії, поїздки Україною з метою вивчення і збереження пам'яток архітектури, театральні вистави, розробки десятків проектів...
Потім почалася навала “кіношників”, протоптали стежки до Клубу молоді поети, прозаїки, журналісти, історики, актори київських театрів, комсомольські та партійні працівники. І саме завдяки численній перевазі загону художників набула практичного сенсу основна ідея Клубу творчої молоді - об'єднати молоді творчі сили Києва, вирвати з-під влади. З березня - квітня 1960 р. Клуб заявив себе по всіх усюдах... Алла була душею Клубу, його мотором та організатором».
Нонконформізм (незгода) у широкому значенні - активне неприйняття загальноприйнятого ладу, норм, цінностей, традицій або законів. Протилежність: конформізм - настанова на те, щоб бути «як усі».
1.ТОТЕМИЗМ – одна из ранних форм религии, суть которой составляет вера в существование особого рода мистической связи между какой-либо группой людей (род, племя) и определенным видом животных или растений (реже – явлениями природы и неодушевленными предметами).
2.Аними́зм (от лат. anima, animus — «душа» и «дух» соответственно) — вера в существование души и духов, вера в одушевлённость всей природы. Анимистические представления присутствуют почти во всех религиях
3.Фетишизм — религиозное поклонение неодушевлённым материальным предметам — фетишам, которым приписываются сверхъестественные свойства, получившее распространение у первобытных племён.
4.Ма́гия — действия, связанные с верой в человека влиять на силы природы, предметы, животных, судьбу людей, подчиняя себе сверхъестественные силы или манипулируя ими с заклинаний, амулетов и определённых ритуалов.
Верховной властью обладало вече, которое руководило избранием высших должностных лиц, приглашением князя на определённых условиях, а также решением вопросов войны и мира.
Осуществлением канцелярских дел, подготовкой вече занимался совет господ, включавший 50 человек. (кончанские, посадники и тысяцкие, старые посадники и тысяцкие)
Посадник осуществлял руководство вечем и должностными лицами, отвечал за управление, суд и дипломатические отношения.
Тысяцкий руководил ополчением и всеми торговыми делами, которые проходили на территории Новгорода.
Архиеписком был председателем Совета господ и по совместительству - хранителем казны. Так же, как и посадник, отвечал за осуществление дипломатии. Контролировал торговые меры (единицы измерения товаров), руководил церковным судом и управлял землями, принадлежавшими церкви.
А вот княжеская роль, в сравнении с другими территориями Руси периода раздробленности, специфична. Князь выступал в качестве руководящего военными силами, защитой Новгорода от нападений, и реального влияния на внешнеполитическую жизнь города практически не имел.