Smiles 4 SN
Pupil's Book
for Kazakhstan Grade 4
Smiles has been specially designed to help young learners develop a
positive attitude towards learning as well as the 21st Century Skills that
are necessary in the modern world.
Smiles
Smiles
Smile
Smiles
A
Teachers Book
Pos Book
Pupil's Multi-ROM
(Pupil's CD/DVD)
Smiles
1)Казимира 3 назвали Великим за його великі внески в державу.
Реформи:
Кодекс законів, поділив Польщу на адміністративні одиниці, було проведено грошову реформу й запроваджено єдину монету - краківській гріш. Також заснував Краківський університет у 1364р.
2)Угода про об'єднання Королівства Польського та Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту, що була затверджена у місті Любліні 1 липня 1569 року.
3)Його внутрішня політика в Польщі — зміцнення королівської влади і централізації країни; зокрема у 1337–1346 роках він провів грошову реформу, 1347 року видав Вислицький і Пйотрківський статути — перші повні записи польського звичаєвого права. У зовнішній політиці Казимир орієнтувався на союз із Угорщиною; користувався підтримкою папського престолу. 1338 року уклав з угорським королем Карлом I Робертом договір у Вишеграді про те, що на випадок, якщо б у Казимира не було синів, його спадкоємцем буде небіж — угорський королевич Людовик, син Карла І Роберта та сестри Казимира ІІІ Ельжбети.
4)Перервана традиція літописання зумовила низку білих плям в історії польсько-литовської доби. Через це частина істориків період існування Великого князівства Литовського до Люблінської унії 1569 р. вважає часом існування Литовсько-Руської держави, а решта переконана, що цієї доби йшов процес перетворення українських земель на литовську провінцію. Така розбіжність поглядів пов'язана з тим, що час перебування українських земель у складі Великого князівства Литовського мав надзвичайно важливу особливість: він складався з неоднакових за тривалістю та змістом періодів, у межах яких домінувала то одна, то інша тенденція. І етап (1340—1362) — «оксамитове» литовське проникнення. Литовське князівство розпочало своє проникнення на Русь ще за часів Міндовга (1230—1263). Головним об'єктом тоді стали західноруські (білоруські) землі. У часи наступника Міндовга — Гедиміна (1316—1341) — почалося включення до складу Литовського князівства південно-західних руських (українських) земель. Яскравим виявом зміцнення литовських позицій у цьому регіоні стало те, що після раптової смерті Юрія II Болеслава на княжому столі Волині закріпився син Гедиміна Любарт, який номінально вважався і галицько-волинським князем. Внаслідок польсько-угорсько-литовського протистояння в боротьбі за галицько-волинську спадщину Польща отримує Галичину, Литва — Волинь.
История обширного сарматского мира занимает важное место в древней истории юга нашей страны.
Формирование сарматских племен восходит к столь же глубокой древности, как и происхождение скифов. Первый этап исторического развития сарматов связан с савроматами, соседями скифов на востоке, и по времени совпадает с расцветом скифской культуры в Северном Причерноморье. Археологические памятники савроматов очень близки скифским. Поэтому не сразу удалось выделить их из обширной группы памятников, которые долгое время объединялись у нас под общим понятием древностей скифской культуры.
Две точки зрения: савроматы - отдельное племя Приазовья, исчезнувшее с исторической арены в результате нашествия с востока новых сарматских орд (М. И. Ростовцев); савроматы - группа различных, в основном кочевых племен, сформировавшихся в течение VIII-VII вв. до н. э. в степях восточнее Дона, в Заволжье и Южном Приуралье из потомков племен степной бронзы.
Если на западе история савроматов была тесно связана со скифами, местами и другими племенами Северного Кавказа, то на востоке генетические и культурные связи савроматов вели к могучему в древности сако-массагетскому миру.
Я далек от мысли полностью отождествить савроматов с более поздними сарматскими племенами, но считаю, что именно из племенных объединений савроматов вышли, и на их основе сформировались крупные политические союзы сарматов, сыгравших значительную роль в древней истории, как Средней Азии, так и особенно Северного Кавказа и Северного Причерноморья, где сарматы во II-I вв. до н. э. завоевали большую часть Скифии. Проникнув на Таманский полуостров и в Крым, они заселили античные города Северного Причерноморья, оказали воздействие на их экономику и общественное устройство (особенно в Боспорском царстве), значительно изменили их материальную культуру, военное дело и быт. Со времени завоевания Скифии и до нашествия гуннов сарматы представляли ведущую политическую и военную силу Северного Причерноморья.
Объяснение: