со 2 и 3 заданием. 2. Распределите и запишите государства в хронологическом порядке образования и соответствующий им этнический состав. 3. Обозначьте и подпишите на карте границы государств послемонгольского периода очень надо!
У галузі внутрішньої політики найпомітнішим кроком Перикла стало введення містофорії - оплати за виконання громадянами державної служби. Спочатку вводилася винагорода присяжним суддям афінського верховного суду — геліеї. Система оплати поширилася і на громадян, які несли військову службу в ополченні, гарнізонах і на фронті. Вслід за цим був запроваджений теорікон - виплата зі скарбниці невеликої суми грошей бідним громадянам для відвідування ними театру. Змінено порядок обрання на вищі посади і припинили обирати посадових осіб голосуванням, а майже всі вони заміщалися жеребкуванням білими і чорними бобами. Лише ті посади, які вимагали спеціальних знань (зокрема, стратеги) або багатства (скарбники), заміщалися відкритим голосуванням. За Перикла були відновлені встановлені ще за Пісістрата суди по демах, що прискорило розгляд локальних конфліктів і звільняло сільських жителів від зайвих поїздок в Афіни.
За ініціативою Перикла в Афінах розпочалося грандіозне будівництво, яке забезпечило роботою всіх афінян, що до цього були позбавлені такої можливості. Їхньою працею на Афінському акрополі було зведено новий храм, присвячений богині Афіні, заступниці міста, — знаменитий Парфенон та мармурові сходи Пропілеї. Парфенон прикрасили статуєю Афіни Промахос роботи Фідія зі слонової кістки та листкового золота, з'явився спеціальний будинок для музичних змагань — Одеон. Афіни перетворилися за Перикла на культурний центр Еллади
Поэтический рассказ о событиях Куликовской битвы, в отличие от документального "Сказания", дан в другом памятнике древнерусской литературы — "Задонщине". Повесть посвящена прославлению победы русских войск над монголо-татарскими полчищами. Фактический материал автор черпал из летописной повести, а литературным образцом ему служило "Слово о полку Игореве" – он использовал поэтический план и художественные приемы "Слова". В повести сопоставляются события и настоящего. В этом проявляется, по словам Д. С. Лихачева, пафос исторического замысла. Борьба с половцами здесь осмысливается как борьба за национальную независимость.
В "Задонщине" выражено поэтическое отношение автора к событиям Куликовской битвы. Его рассказ, как и в "Слове о полку Игореве", переносится из одного места в другое: из Москвы на Куликовское поле, снова в Москву, в Новгород, опять на Куликово поле. Настоящее переплетается с воспоминаниями о Сам автор охарактеризовал свое произведение как "жалость и похвалу великому князю Дмитрию Ивановичу". "Жалость" — это плач по погибшим. "Похвала" — слава мужеству и воинской доблести русских, считает один из современных ученых.
У галузі внутрішньої політики найпомітнішим кроком Перикла стало введення містофорії - оплати за виконання громадянами державної служби. Спочатку вводилася винагорода присяжним суддям афінського верховного суду — геліеї. Система оплати поширилася і на громадян, які несли військову службу в ополченні, гарнізонах і на фронті. Вслід за цим був запроваджений теорікон - виплата зі скарбниці невеликої суми грошей бідним громадянам для відвідування ними театру. Змінено порядок обрання на вищі посади і припинили обирати посадових осіб голосуванням, а майже всі вони заміщалися жеребкуванням білими і чорними бобами. Лише ті посади, які вимагали спеціальних знань (зокрема, стратеги) або багатства (скарбники), заміщалися відкритим голосуванням. За Перикла були відновлені встановлені ще за Пісістрата суди по демах, що прискорило розгляд локальних конфліктів і звільняло сільських жителів від зайвих поїздок в Афіни.
За ініціативою Перикла в Афінах розпочалося грандіозне будівництво, яке забезпечило роботою всіх афінян, що до цього були позбавлені такої можливості. Їхньою працею на Афінському акрополі було зведено новий храм, присвячений богині Афіні, заступниці міста, — знаменитий Парфенон та мармурові сходи Пропілеї. Парфенон прикрасили статуєю Афіни Промахос роботи Фідія зі слонової кістки та листкового золота, з'явився спеціальний будинок для музичних змагань — Одеон. Афіни перетворилися за Перикла на культурний центр Еллади
что хочешь то и выписывай
Объяснение:
Поэтический рассказ о событиях Куликовской битвы, в отличие от документального "Сказания", дан в другом памятнике древнерусской литературы — "Задонщине". Повесть посвящена прославлению победы русских войск над монголо-татарскими полчищами. Фактический материал автор черпал из летописной повести, а литературным образцом ему служило "Слово о полку Игореве" – он использовал поэтический план и художественные приемы "Слова". В повести сопоставляются события и настоящего. В этом проявляется, по словам Д. С. Лихачева, пафос исторического замысла. Борьба с половцами здесь осмысливается как борьба за национальную независимость.
В "Задонщине" выражено поэтическое отношение автора к событиям Куликовской битвы. Его рассказ, как и в "Слове о полку Игореве", переносится из одного места в другое: из Москвы на Куликовское поле, снова в Москву, в Новгород, опять на Куликово поле. Настоящее переплетается с воспоминаниями о Сам автор охарактеризовал свое произведение как "жалость и похвалу великому князю Дмитрию Ивановичу". "Жалость" — это плач по погибшим. "Похвала" — слава мужеству и воинской доблести русских, считает один из современных ученых.