В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
azalia2003love
azalia2003love
07.09.2021 04:23 •  История

Соч история Казахстана 5 класс 4четверть нужно 3 и 4 задание, побыстрее


Соч история Казахстана 5 класс 4четверть нужно 3 и 4 задание, побыстрее​

Показать ответ
Ответ:
hahahahahaha2
hahahahahaha2
02.11.2021 01:18

В період XV – XVIII ст. більшу частину території Запорізького краю займали кочовища ногайців. Окрема вітрина знайомить з побутом і традиціями ногайських племен.

Козацтво – це збірна назва козаків в Україні та в порубіжних державах з кінця XV ст. Слово «козак» на письмі вперше вжито в «Початковій історії монголів» (1240 р.) у значенні людини самітної, не зв’язаної ні з домівкою, ні з сім’єю. Перші документальні згадки про українських козаків належать до кінця XV ст. Винятково важливе військово-стратегічне й господарсько-економічне значення мав Великий Луг Запорозький. У 1555 р. на острові Мала Хортиця Дмитро Вишневецький звів потужне укріплення, звідси здійснив ряд успішних походів проти Османської імперії та Кримського ханства. Хортицький Замок був прямим попередником Запорозької Січі.

Втечі населення на Запорожжя посилились після заключення Люблінської унії у 1569 р., результатом якої було об’єднання Польщі та Литви в єдину державу – Річ Посполиту. Належність до козацького стану, участь козаків у війнах або їхнє перебування на державній службі засвідчував поіменний список – реєстр, який також був документом, за яким їм виплачувалася платня. Перша відома згадка про козацький реєстр датується 1568 р. Реєстровим козакам були надані і клейноди.

Запорозькі козаки здійснювали морські походи проти наймогутнішого османського флоту на Чорному морі. Запорозька Січ за свій кошт будувала та оснащувала річкові та морські судна. В основі успішних дій козацького флоту була ретельно відпрацьована тактика – маневр, швидкість і несподіваність удару. Морські походи проводилися з метою звільнення невільників, знищення збройних сил противника і захоплення трофеїв.

Запорожжя – назва земель, якими володіли запорожці. У 1734 – 1775 рр. запорожці займали велику територію з площею близько 80 555 кв. м. Володіння запорожців лежали в межах сучасних Дніпропетровської, частково – Запорізької, Херсонської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Донецької областей. Вся територія Запорожжя в цей час поділялася на паланки, яких спочатку було 5, а пізніше 8: Бугогардівська, Протовчанська, Орільська, Кодацька, Інгульська, Прогноїнська, Самарська, і Кальміуська. Запорожжя періоду Нової Січі стрімко набувало обрисів держави.

З кінця 1730-х р. в Російській імперії склалися внутрішньополітичні та зовнішньополітичні передумови ліквідації Вольностей Війська Запорозького Низового У 1775 р. російською армією проведена воєнна операція, внаслідок якої було знищено Нову Січ і Запорозька Січ перестала існувати.

В XVII – XIX ст. найпопулярнішими стали народні картини «Козак Мамай». В Україні великого поширення набула ікона «Покрова Пресвятої Богородиці», в якій ідея небесного заступництва набула значення національної ідеї. Серед козацтва було багато талановитих музик, співаків і танцюристів.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Lenika2len
Lenika2len
10.12.2020 18:39

Формирование концепции. Распад СССР стал важнейшим событи­ем международной жизни конца XX в., оказавшим огромное влияние на систему международных отношений. На смену биполярному миру, многолетнему противостоянию двух социальных систем должна была прийти иная организация международной жизни, отражавшая новое соотношение сил и соответствующая глобальным вызовам современ­ности.

В российском обществе осмысление посткоммунистических реа­лий проходило непросто, дискуссии о приоритетах внешней полити­ки были связаны как с оценкой состояния международных отноше­ний, так и с фундаментальными представлениями о путях будущего развития России. Некоторое время в общественном сознании царила эйфория. Политики ожидали, что радикальный поворот от конфрон­тации к сближению с западными странами автоматически изменит их отношение к России, мобилизует массированную политическую под­держку и экономическую В этих условиях ставка была сделана на ускоренную интеграцию в евро-атлантические структуры. В первой половине 90-х годов получила теоретическое обоснование и практи­ческое воплощение политика атлантизма. В основе атлантической внешнеполитической концепции лежали ориентация на западную модель развития, неконфронтационное видение современных между­народных отношений, отрицание примата силы в решении междуна­родных проблем, оптимизм в оценке развала СССР и в оценке меж­дународной ситуации. США, Западная Европа представлялись глав­ными союзниками и партнерами как на международной арене, так и в проведении демократических реформ в России.

На Западе ситуацию воспринимали иначе. Нашу страну считали проигравшей «холодную войну», не спешили устанавливать «страте­гическое партнерство» и тем более не видели Россию в качестве рав­ноправного союзника. Ей в лучшем случае отводилась роль младшего партнера, любое же проявление самостоятельности рассматривалось как рецидив советской «имперской» политики. Об игнорировании

интересов России свидетельствовало продвижение к ее границам НАТО, противодействие реинтеграционным тенденциям на постсо­ветском пространстве. Россия оставалась отгороженной от Запада ви­зовыми и таможенными барьерами, его рынки защищались высокими тарифами, квотами и другими регуляторами. Все это оказало отрезвля­ющее воздействие на российскую политическую элиту. Критическое отношение к атлантизму в среде политиков стало звучать все громче в середине — второй половине 1993 г.

В середине 90-х годов окрепло убеждение в том, что единствен­ным надежным ориентиром внешней политики должна стать твердая защита национальных интересов. Появился больший реализм в оцен­ке последствий распада СССР и ситуации в мире. Утверждаются пред­ставления о становлении много полярного мира, в котором абсолютно доминировать не ни одна, даже самая мощная держава. Ана­лиз реформ внутри России подводил к выводу о непродуктивности ко­пирования западного опыта без тщательного учета особенностей своей страны. Осознание геополитического и культурно-исторического свое­образия России возрождало интерес к идеям евразийства, которые также привлекались при обосновании внешнеполитической

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота