Західна частина країни мало придатна для хліборобства. Зима там затяжна, а літо коротке і спекотне. Опадів для зрошення теж не вистачало. Найбільш сприятливим для заселення був Східний Китай, а саме Східно-Китайська рівнина.
Там течуть дві великі річки – Хуанхе і Янцзи. Вони беруть початок у горах і впадають у море. Ці річки схожі на Тигр і Євфрат; вони дуже бурхливі, несуть багато мулу і піску, часто несподівано розливаються. Через свій колір річку Хуанхе називають Жовтою рікою. Північні вітри наносили туди зі степів жовтий пил. Він осідав на берегах річки і за тисячоліття вкрив їх товстим шаром. Під час дощів річка Хуанхе розливається. Затоплювалися цілі області, знищувалися посіви. Часто Хуанхе змінювала русло. Після спаду води жителі виявляли, що річки поблизу немає. І тоді вони змушені були переселятися слідом за нею. Стародавні китайці називали Хуанхе "блукаючою рікою", "лихом Китаю", "тією, що надриває серця", "рікою тисячі бід". Проте ґрунти в долині річки Хуанхе були дуже родючими і легко піддавалися обробітку мотикою і дерев'яним плугом. Це і притягувало сюди населення.
У річці було багато риби, а в густих лісах, які в стародавні віки вкривали більшу частину Китаю, – багато дичини. У районі річок Хуанхе і Янцзи водилися в той час слони, носороги, буйволи, тигри, олені, антилопи, леопарди, кабани, ведмеді, лисиці тощо. У горах Китаю було багато корисних копалин.
ответ:1Со второй половины XIV в. начинается второй этап объединительного процесса, основным содержанием которого был разгром Москвой в 60- 70-х годах своих основных политических соперников и переход от утверждения за Москвой ее политического главенства на Руси к государственному объединению вокруг нее русских земель и организации ею общенародной борьбы за свержение ордынского ига.
2В результате завоевательных походов татаро-монгольских ханов в первой половине XIII века сложилось огромное государство Золотой Орды. На севере его граница доходила до города Булгара и земель Башкырда (Башкирии), а на юге — до Железных Ворот, то есть до современного Дербента. От реки Дуная на западе и далее на восток все причерноморские, прикаспийские, северокавказские степи, вплоть до сибирской реки Чулым, считались территориями Золотой Орды как пригодные для ведения кочевого скотоводства.
3Правители Орды не стали присоединять русские княжества к своему государству, но ввели контроль. То есть князья по-прежнему правили своими княжествами сами, но вот кто будет править — выбирали ордынские ханы. Русским князьям, чтобы взойти на престол, требовалось получить у них разрешение (ярлык). Тем, кто его получил, Орда оказывала военную и политическую поддержку — именно так Иван Калита со временем возвысил Московское княжество и объединил земли вокруг Москвы.
Кроме того, княжества выплачивали Золотой Орде дань — пушниной, драгоценностями, рабами. А ещё князья были обязаны предоставлять солдат для ордынской армии и выступать на их стороне в случае войны.
Західна частина країни мало придатна для хліборобства. Зима там затяжна, а літо коротке і спекотне. Опадів для зрошення теж не вистачало. Найбільш сприятливим для заселення був Східний Китай, а саме Східно-Китайська рівнина.
Там течуть дві великі річки – Хуанхе і Янцзи. Вони беруть початок у горах і впадають у море. Ці річки схожі на Тигр і Євфрат; вони дуже бурхливі, несуть багато мулу і піску, часто несподівано розливаються. Через свій колір річку Хуанхе називають Жовтою рікою. Північні вітри наносили туди зі степів жовтий пил. Він осідав на берегах річки і за тисячоліття вкрив їх товстим шаром. Під час дощів річка Хуанхе розливається. Затоплювалися цілі області, знищувалися посіви. Часто Хуанхе змінювала русло. Після спаду води жителі виявляли, що річки поблизу немає. І тоді вони змушені були переселятися слідом за нею. Стародавні китайці називали Хуанхе "блукаючою рікою", "лихом Китаю", "тією, що надриває серця", "рікою тисячі бід". Проте ґрунти в долині річки Хуанхе були дуже родючими і легко піддавалися обробітку мотикою і дерев'яним плугом. Це і притягувало сюди населення.
У річці було багато риби, а в густих лісах, які в стародавні віки вкривали більшу частину Китаю, – багато дичини. У районі річок Хуанхе і Янцзи водилися в той час слони, носороги, буйволи, тигри, олені, антилопи, леопарди, кабани, ведмеді, лисиці тощо. У горах Китаю було багато корисних копалин.
Объяснение:
ответ:1Со второй половины XIV в. начинается второй этап объединительного процесса, основным содержанием которого был разгром Москвой в 60- 70-х годах своих основных политических соперников и переход от утверждения за Москвой ее политического главенства на Руси к государственному объединению вокруг нее русских земель и организации ею общенародной борьбы за свержение ордынского ига.
2В результате завоевательных походов татаро-монгольских ханов в первой половине XIII века сложилось огромное государство Золотой Орды. На севере его граница доходила до города Булгара и земель Башкырда (Башкирии), а на юге — до Железных Ворот, то есть до современного Дербента. От реки Дуная на западе и далее на восток все причерноморские, прикаспийские, северокавказские степи, вплоть до сибирской реки Чулым, считались территориями Золотой Орды как пригодные для ведения кочевого скотоводства.
3Правители Орды не стали присоединять русские княжества к своему государству, но ввели контроль. То есть князья по-прежнему правили своими княжествами сами, но вот кто будет править — выбирали ордынские ханы. Русским князьям, чтобы взойти на престол, требовалось получить у них разрешение (ярлык). Тем, кто его получил, Орда оказывала военную и политическую поддержку — именно так Иван Калита со временем возвысил Московское княжество и объединил земли вокруг Москвы.
Кроме того, княжества выплачивали Золотой Орде дань — пушниной, драгоценностями, рабами. А ещё князья были обязаны предоставлять солдат для ордынской армии и выступать на их стороне в случае войны.
Объяснение: