У IX ст. середньовічні міста розвивалися там, де ще з часів Римської імперії існували міцні традиції міського життя, як, наприклад, в Італії — Венеція і Флоренція, а століттям пізніше — на півдні Франції: Марсель, Тулуза та інші. У Х-ХІ ст. з’явилися міста й у Північній Франції, Нідерландах, Англії, Німеччині та інших державах. Так почався новий етап середньовічного суспільства — становлення та розвиток міст.
Виникнення міст було зумовлено багатьма причинами.
На основі схеми назвіть причини виникнення та зростання міст і поясніть кожну з них.
Причини виникнення та зростання міст у Європі
• Біля великих замків (бургів): Гамбург, Страсбург
• Біля монастирів, резиденцій архієпископів: Кельн, Трір
• Поблизу річкових переправ, мостів: Оксфорд, Кембридж, Франкфурт
• Біля морських портів: Марсель, Генуя
Попри бурхливий розвиток міст навіть наприкінці середньовічної історії Західної Європи, городяни становили не більше, ніж 15 % усього населення.
Необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожний метр землі, тому вулиці були вузькими. Іноді їхню ширину визначав вершник зі списом, якого тримав упоперек перед собою. Якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. Земля у місті була дуже дорогою, тож для збільшення площі будинку городяни зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми.
Будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети.
До речі, перший загальноміський водопровід з’явився в Європі, у Парижі, лише наприкінці XII ст. А бруківка на вулицях європейських міст ще й пізніше була рідкістю.
Зі зміцненням міст їх мешканці перетворилися на окремий стан.
Повноправних городян називали в Німеччині бюргерами (від німецького «бург» — фортеця), у Франції — буржуа. Вони мали в місті своє помешкання, формували міське самоуправління, вели судочинство. Серед бюргерів виділилася міська верхівка — великі землевласники, заможні купці та майстри. Разом із сеньйорами вони становили патриціат.
• біля монастирів, резиденцій архієпископів: кельн, трір
• поблизу річкових переправ, мостів: оксфорд, кембридж, франкфурт
• біля морських портів: марсель, генуя
попри бурхливий розвиток міст навіть наприкінці середньовічної історії західної європи, городяни становили не більше, ніж 15 % усього населення.
необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожний метр землі, тому вулиці були вузькими. іноді їхню ширину визначав вершник зі списом, якого тримав упоперек перед собою. якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. земля у місті була дуже дорогою, тож для збільшення площі будинку городяни зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми.
будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети.
до речі, перший загальноміський водопровід з’явився в європі, у парижі, лише наприкінці xii ст. а бруківка на вулицях європейських міст ще й пізніше була рідкістю.
зі зміцненням міст їх мешканці перетворилися на окремий стан.
повноправних городян називали в німеччині бюргерами (від німецького «бург» — фортеця), у франції — буржуа. вони мали в місті своє помешкання, формували міське іння, вели судочинство. серед бюргерів виділилася міська верхівка — великі землевласники, заможні купці та майстри. разом із сеньйорами вони становили патриціат.
У IX ст. середньовічні міста розвивалися там, де ще з часів Римської імперії існували міцні традиції міського життя, як, наприклад, в Італії — Венеція і Флоренція, а століттям пізніше — на півдні Франції: Марсель, Тулуза та інші. У Х-ХІ ст. з’явилися міста й у Північній Франції, Нідерландах, Англії, Німеччині та інших державах. Так почався новий етап середньовічного суспільства — становлення та розвиток міст.
Виникнення міст було зумовлено багатьма причинами.
На основі схеми назвіть причини виникнення та зростання міст і поясніть кожну з них.
Причини виникнення та зростання міст у Європі
• Біля великих замків (бургів): Гамбург, Страсбург
• Біля монастирів, резиденцій архієпископів: Кельн, Трір
• Поблизу річкових переправ, мостів: Оксфорд, Кембридж, Франкфурт
• Біля морських портів: Марсель, Генуя
Попри бурхливий розвиток міст навіть наприкінці середньовічної історії Західної Європи, городяни становили не більше, ніж 15 % усього населення.
Необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожний метр землі, тому вулиці були вузькими. Іноді їхню ширину визначав вершник зі списом, якого тримав упоперек перед собою. Якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. Земля у місті була дуже дорогою, тож для збільшення площі будинку городяни зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми.
Будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети.
До речі, перший загальноміський водопровід з’явився в Європі, у Парижі, лише наприкінці XII ст. А бруківка на вулицях європейських міст ще й пізніше була рідкістю.
Зі зміцненням міст їх мешканці перетворилися на окремий стан.
Повноправних городян називали в Німеччині бюргерами (від німецького «бург» — фортеця), у Франції — буржуа. Вони мали в місті своє помешкання, формували міське самоуправління, вели судочинство. Серед бюргерів виділилася міська верхівка — великі землевласники, заможні купці та майстри. Разом із сеньйорами вони становили патриціат.
Найбідніші верстви населення: слуги, підмайстри, жебраки тощо — дістали назву плебс8.
Використовуючи сучасні зображення, назвіть основні ознаки, за якими можна впізнати середньовічне місто
• біля монастирів, резиденцій архієпископів: кельн, трір
• поблизу річкових переправ, мостів: оксфорд, кембридж, франкфурт
• біля морських портів: марсель, генуя
попри бурхливий розвиток міст навіть наприкінці середньовічної історії західної європи, городяни становили не більше, ніж 15 % усього населення.
необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожний метр землі, тому вулиці були вузькими. іноді їхню ширину визначав вершник зі списом, якого тримав упоперек перед собою. якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. земля у місті була дуже дорогою, тож для збільшення площі будинку городяни зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми.
будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети.
до речі, перший загальноміський водопровід з’явився в європі, у парижі, лише наприкінці xii ст. а бруківка на вулицях європейських міст ще й пізніше була рідкістю.
зі зміцненням міст їх мешканці перетворилися на окремий стан.
повноправних городян називали в німеччині бюргерами (від німецького «бург» — фортеця), у франції — буржуа. вони мали в місті своє помешкання, формували міське іння, вели судочинство. серед бюргерів виділилася міська верхівка — великі землевласники, заможні купці та майстри. разом із сеньйорами вони становили патриціат.
найбідніші верстви населення: слуги, підмайстри, жебраки тощо — дістали назву плебс8.
використовуючи сучасні зображення, назвіть основні ознаки, за якими можна впізнати середньовічне місто.
таллінн (естонія) брюссель (бельгія)
львів (україна)
8 не плутайте їх із патриціями та плебеями в давньому римі.
2. боротьба міст за самоврядуванняя тебе )