У степах на північ від Великого Китайського муру проживали кочові племена сибірських татар. Серед них було плем’я монголів. Вони кочували від пасовища до пасовища, жили в повстяних юртах. Перебуваючи ще на додержавному рівні розвитку, вони поділялися на великі родини, пов’язані між собою спільним походженням, мовою та культурою.
Із раннього дитинства все життя монголів (татар) було пов’язане з конем. Один із мандрівників, який побував у їхній країні, писав: “Татари народжуються і виростають у сідлі та на коні; вони самі собою вчаться битися, тому що все їхнє життя цілорічно проходить на полюванні”.
Сусідство з китайською цивілізацією прискорило соціальне розшарування й виокремлення племінної верхівки у кочовиків. Це стало основою для формування держави. Народження єдиної Монгольської держави проходило в кривавих війнах між племенами протягом другої половини XII – початку XIII ст. Переможцем у боротьбі за об’єднання всіх монголів вийшов Темучжин, який на курултаї (спільному з’їзді монгольських вождів) 1204 – 1205 рр. був проголошений Чингісханом — “великим ханом”.
Чингісхан був сином Есугея, який у 50 – 60-х р. XII ст. об’єднав більшість монгольських племен. Народився він 1162 р. Після того, як його батька було отруєно, а очолюване ним об’єднання розпалось, сім’я опинилась у скруті. Коли Темучжин підріс, він спромігся зібрати дружину і продовжити справу батька. У жорстокій боротьбі Чингісхан об’єднав монгольські племена, довівши свою переможність.
Підкоривши монголів, Чингізхан провів ряд реформ, що забезпечили йому успіхи в завойовницьких походах. Він запровадив десяткову систему організації суспільства й армії. Усе доросле населення поділялося на “тьми” (10 тис. душ), тисячі, сотні, десятки. Десяток зазвичай збігався з однією монгольською родиною.
Такий поділ суспільства зберігався як у мирний, так і у воєнний час. На чолі кожного загону стояли командири, які призначалися із кращих воїнів. Було чітке підпорядкування нижчого вищому. Чингісхан створив особисту гвардію. Члени сімей цих воїнів не сплачували податку. Також він запровадив систему управління приватним майном. Усе суспільство дотримувалося суворої дисципліни. Якщо хоча б один із десяти тікав із поля бою або зраджував свого хана, то покаранню підлягали всі інші, а якщо завинив увесь десяток — каралася сотня.
У степах на північ від Великого Китайського муру проживали кочові племена сибірських татар. Серед них було плем’я монголів. Вони кочували від пасовища до пасовища, жили в повстяних юртах. Перебуваючи ще на додержавному рівні розвитку, вони поділялися на великі родини, пов’язані між собою спільним походженням, мовою та культурою.
Із раннього дитинства все життя монголів (татар) було пов’язане з конем. Один із мандрівників, який побував у їхній країні, писав: “Татари народжуються і виростають у сідлі та на коні; вони самі собою вчаться битися, тому що все їхнє життя цілорічно проходить на полюванні”.
Сусідство з китайською цивілізацією прискорило соціальне розшарування й виокремлення племінної верхівки у кочовиків. Це стало основою для формування держави. Народження єдиної Монгольської держави проходило в кривавих війнах між племенами протягом другої половини XII – початку XIII ст. Переможцем у боротьбі за об’єднання всіх монголів вийшов Темучжин, який на курултаї (спільному з’їзді монгольських вождів) 1204 – 1205 рр. був проголошений Чингісханом — “великим ханом”.
Чингісхан був сином Есугея, який у 50 – 60-х р. XII ст. об’єднав більшість монгольських племен. Народився він 1162 р. Після того, як його батька було отруєно, а очолюване ним об’єднання розпалось, сім’я опинилась у скруті. Коли Темучжин підріс, він спромігся зібрати дружину і продовжити справу батька. У жорстокій боротьбі Чингісхан об’єднав монгольські племена, довівши свою переможність.
Підкоривши монголів, Чингізхан провів ряд реформ, що забезпечили йому успіхи в завойовницьких походах. Він запровадив десяткову систему організації суспільства й армії. Усе доросле населення поділялося на “тьми” (10 тис. душ), тисячі, сотні, десятки. Десяток зазвичай збігався з однією монгольською родиною.
Такий поділ суспільства зберігався як у мирний, так і у воєнний час. На чолі кожного загону стояли командири, які призначалися із кращих воїнів. Було чітке підпорядкування нижчого вищому. Чингісхан створив особисту гвардію. Члени сімей цих воїнів не сплачували податку. Також він запровадив систему управління приватним майном. Усе суспільство дотримувалося суворої дисципліни. Якщо хоча б один із десяти тікав із поля бою або зраджував свого хана, то покаранню підлягали всі інші, а якщо завинив увесь десяток — каралася сотня.
Объяснение: