сообщение на одну из 4 тем ( не коротко)
1.Прибалтика и Украина в эпоху дворцовых переворотов (1725 - 1762)
2.Восточные окраины в эпоху дворцовых переворотов
3. Башкирские восстания в эпоху дворцовых переворотов
4. религиозная политика в эпоху дворцовых переворотов
У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
ответ:
ниже плинтуса даже. спасала только немногочисленность маньчжуров, что вынуждало их широко привлекать на службу китайцев.
да, при маньчжурах китайцы починили больше стран и на дольшее время чем монголы, доходили даже до челябинска, кашгара и сайгона, однако для китайцев маньчжуры в лице рода айсингёро всё равно оставались чужаками, за которых китайцы не рвались воевать. именно поэтому были проиграны опиумные войны и японо-китайская, а точнее маньчжуро-японская война 1894-1895 годов.
зато как только китайцы свергли маньчжуров в 1911-м году они с куда меньшими ресурсами и большим раздраем, но успешно противостояли японцам в ходе собственно японо-китайской войны 1937-1945 гг., навешав японцам при тайерчуанге и пиньшикуане уже в самом начале войны. чем решил воспользоваться неудачно при хасане в 1938-м и удачнее при халхин голе в 1939-м из-за подставы японии германией.
и первое1932 г. и второе шанхайское сражение 1937 г. показали умение и готовность китайцев воевать за свою родину не числом, но умением.
3 из 4-х китайских сталинградов - сражений за чанша были выиграны китайцами.
при маньчжурском правления 1642-1911 гг. китай медленно и неуклонно загнивал. это было обусловлено именно маньчжурским правлением, а не свойствами китайцев, как государствообразующего народа. "не по маньчжурской сеньке была шапка китайского мономаха".
объяснение:
.