ответ:Патриарх Филарет приложил много усилий для восстановления в стране гocyдapственности после периода Смуты. Он добился проведения поземельной переписи, благодаря которой были справедливо распределены подати, что увеличило доходы казны, облегчив одновременно налоговое бремя народа. С церковного суда Патриарх укрепил дисциплину в государстве. Возобновились экономические и культурные отношения с иностранными государствами. Началось реформирование армии, строились новые заводы.
Деятельность нового Патриарха состояла в охране чистоты Православия, преследовании религиозного вольнодумства и нравственной распущенности, реформе церковной администрации. Особое внимание Патриарх Филарет уделял внешней политике.
Управление Патриаршим двором Филарет стремился устроить по образцу государева двора. Был создан новый класс патриарших дворян и боярских детей, получавших за службу поместные оклады. 20 мая 1625 г. Филарет на правах государя издал царский указ, по которому Патриарх получал право судить духовное и крестьянское население Патриаршей области во всяких делах, кроме воровства и разбоя. Таким образом, при Филарете окончательно сложилась Патриаршая область.
Патриарх заботился об устроении школ, призывал архиепископов к учреждению училищ при архиерейских домах. По его благословению при Чудовом монастыре в Москве было открыто Греко-латинское училище.
Первосвятитель много внимания уделял печатанию и исправлению богослужебных книг. Из Московской типографии, расширенной по указу Патриарха Филарета, в период его предстоятельства вышло множество изданий, в том числе полный круг богослужебных книг. Книги рассылались в монастыри и храмы по цене, в которую обошлось их напечатание, без прибыли, а в Сибирь — бесплатно.
В 1620 г. по благословению Патриарха была учреждена Тобольская епархия, имевшая огромное значение для рас христианства среди народов Сибири.
При Патриархе Филарете возобновились прерванные в эпоху Смуты отношения Москвы с Восточными Церквами и приезды в Москву за милостыней многочисленных представителей духовенства этих Церквей.
Во время правления Патриарха Филарета был оформлен официальный взгляд на события Смутного времени, в основе которого лежало представление о необходимости сохранения веры предков, единственной хранительницей древнего благочестия признавалась Москва. Опыт, полученный в польском плену, убедил Патриарха Филарета в недопустимости унии для Русской Церкви, и, занимая Патриарший престол, он предпринял все усилия для ограждения России от западных религиозных влияний
ответ:Городе́льська унія 1413 — угода між Польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та Великим князем Литовським, Руським та Жемантійським Вітовтом, укладена 2 жовтня 1413 року у місті Городло, що на річці Західний Буг. Рішення угоди, заперечуючи положення Кревської унії 1385 р., підтверджували існування Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського як окремої незалежної держави. Городельська унія передбачала проведення ряду заходів, спрямованих на уніфікацію систем органів державного управління обох країн, а також унормування Привілеїв шляхетських та зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та Великого князівства Литовського.
Угода підтвердила чинність інкорпораційних умов Кревської унії 1385 року, задекларувала повторне об'єднання Корони Польської і Великого князівства Литовського в одну державу «на вічні часи» перед лицем воєн та загрози з боку нім. хрестоносців та «інших будь-яких неприятелів». За ВКЛ визнавалося право на автономію: зберігалась інституція велико-князівської влади у Литві, а за Вітовтом закріплювався (щоправда, не спадково, а лише пожиттєво й під сюзеренітетом польського короля) титул Великого князя литовського.
Було визначено також принцип обрання монархів у Польському королівстві та ВКЛ за спільною згодою й ухвалою прелатів (вищі духовні особи в католицькій церкві), магнатів і шляхти обох країн. Литовсько-білорусько-українське боярство зрівнювалося у станово-правовому відношенні з польськими магнатами та шляхтою, підтвердженням чого стало передання низці найвпливовішим литовсько-українським родам польських шляхетських гербів і заміна старого терміна «бояри» новим — «барони і нобілі».
Результатом Городельської унії було послаблення союзу Литви та Польщі у війнах із Тевтонським орденом. Деякий час Тевтонський орден виступав на стороні Литовсько-руської держави проти Польщі та католицької шляхти Литви.
ответ:Патриарх Филарет приложил много усилий для восстановления в стране гocyдapственности после периода Смуты. Он добился проведения поземельной переписи, благодаря которой были справедливо распределены подати, что увеличило доходы казны, облегчив одновременно налоговое бремя народа. С церковного суда Патриарх укрепил дисциплину в государстве. Возобновились экономические и культурные отношения с иностранными государствами. Началось реформирование армии, строились новые заводы.
Деятельность нового Патриарха состояла в охране чистоты Православия, преследовании религиозного вольнодумства и нравственной распущенности, реформе церковной администрации. Особое внимание Патриарх Филарет уделял внешней политике.
Управление Патриаршим двором Филарет стремился устроить по образцу государева двора. Был создан новый класс патриарших дворян и боярских детей, получавших за службу поместные оклады. 20 мая 1625 г. Филарет на правах государя издал царский указ, по которому Патриарх получал право судить духовное и крестьянское население Патриаршей области во всяких делах, кроме воровства и разбоя. Таким образом, при Филарете окончательно сложилась Патриаршая область.
Патриарх заботился об устроении школ, призывал архиепископов к учреждению училищ при архиерейских домах. По его благословению при Чудовом монастыре в Москве было открыто Греко-латинское училище.
Первосвятитель много внимания уделял печатанию и исправлению богослужебных книг. Из Московской типографии, расширенной по указу Патриарха Филарета, в период его предстоятельства вышло множество изданий, в том числе полный круг богослужебных книг. Книги рассылались в монастыри и храмы по цене, в которую обошлось их напечатание, без прибыли, а в Сибирь — бесплатно.
В 1620 г. по благословению Патриарха была учреждена Тобольская епархия, имевшая огромное значение для рас христианства среди народов Сибири.
При Патриархе Филарете возобновились прерванные в эпоху Смуты отношения Москвы с Восточными Церквами и приезды в Москву за милостыней многочисленных представителей духовенства этих Церквей.
Во время правления Патриарха Филарета был оформлен официальный взгляд на события Смутного времени, в основе которого лежало представление о необходимости сохранения веры предков, единственной хранительницей древнего благочестия признавалась Москва. Опыт, полученный в польском плену, убедил Патриарха Филарета в недопустимости унии для Русской Церкви, и, занимая Патриарший престол, он предпринял все усилия для ограждения России от западных религиозных влияний
Объяснение:
ответ:Городе́льська унія 1413 — угода між Польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та Великим князем Литовським, Руським та Жемантійським Вітовтом, укладена 2 жовтня 1413 року у місті Городло, що на річці Західний Буг. Рішення угоди, заперечуючи положення Кревської унії 1385 р., підтверджували існування Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського як окремої незалежної держави. Городельська унія передбачала проведення ряду заходів, спрямованих на уніфікацію систем органів державного управління обох країн, а також унормування Привілеїв шляхетських та зрівняння прав шляхти католицького віровизнання Королівства Польського та Великого князівства Литовського.
Угода підтвердила чинність інкорпораційних умов Кревської унії 1385 року, задекларувала повторне об'єднання Корони Польської і Великого князівства Литовського в одну державу «на вічні часи» перед лицем воєн та загрози з боку нім. хрестоносців та «інших будь-яких неприятелів». За ВКЛ визнавалося право на автономію: зберігалась інституція велико-князівської влади у Литві, а за Вітовтом закріплювався (щоправда, не спадково, а лише пожиттєво й під сюзеренітетом польського короля) титул Великого князя литовського.
Було визначено також принцип обрання монархів у Польському королівстві та ВКЛ за спільною згодою й ухвалою прелатів (вищі духовні особи в католицькій церкві), магнатів і шляхти обох країн. Литовсько-білорусько-українське боярство зрівнювалося у станово-правовому відношенні з польськими магнатами та шляхтою, підтвердженням чого стало передання низці найвпливовішим литовсько-українським родам польських шляхетських гербів і заміна старого терміна «бояри» новим — «барони і нобілі».
Результатом Городельської унії було послаблення союзу Литви та Польщі у війнах із Тевтонським орденом. Деякий час Тевтонський орден виступав на стороні Литовсько-руської держави проти Польщі та католицької шляхти Литви.
Объяснение: