Соотнесите имена литовских князей и события
1) Миндовг 2) Гедимин 3) Ольгерд
4) Ягайло 5) Витовт
А. Добился фактической независимости Великого
княжества Литовского в 1392 г.
Б. Объявил католичество государственной религией
Великого княжества Литовского
В. В 1362 г. разгромил крупное ордынское войско
Г. Пользуясь ослаблением Руси ордынским
нашествием, первым стал подчинять себе западные
русские земли
Д. В конце 20-х- начале 30-х гг. XIV в. его власть
признало Киевское княжество
3 Литовское государство было создано при
князе:
1) Миндовге 2) Ягайло
3) Витовте 4)Кейстуте
4 Великим Литовское княжество стало
именоваться при князе:
1)Ягайло 2)Ольгерде
3)Гедимине 4)Миндовге
5 Польским королем стал великий князь
литовский:
1) Войшелк 2)Ягайло
3) Гедимин 4)Миндовг
6 Борьбу за независимость Литвы от
Польши в конце XIV в. возглавил:
1) Гедимин 2)Витовт 3) Ольгерд 4) Ягайло
7 Объединить свои силы Ягайло и Витовта
вынудила общая угроза со стороны:
1) Польши 2)Золотой Орды 3) тевтонских
рыцарей 4) ордена Меченосцев
ответ:24 серпня 1906 року,
Причини реформи:
Проведення аграрної реформи диктувалося необхідністю усунути невдоволення великої кількості людей. До 1906 року такі акції набули масштабного характеру і революційний підйом.
Підсумки аграрної реформи: Столипіна
За 7 років Росія добилася таких успіхів:
1 В окремих регіонах, де селяни виходили з общини, посівні площі збільшувалися на 150%, по всій країні - на 10% в цілому.
2 Експорт зерна зріс, склавши 25% світового.
3 Закупівля с / г обладнання зросла в 3,5 рази.
4 Обсяг використовуваних добрив виріс в 2,5 рази.
5 Зростання промисловості вийшов на перше місце в світі і склав 8,8%
Національне відродження (1917—1933)
Під час I етапу національного відродження було проголошено національну суверенну державу при повному дотриманні демократичних засад рівності українського народу і тих народів, що населяли Україну. З 1923 р. починається хвиля так званої «українізації». Закінчився цей період трагічно: у 1926 р. сталінський уряд почав в Україні наступ на українську культуру, переслідування, а далі й знищення творчої інтелігенції. Цей етап увійшов в історію національної культури як «розстріляне відродження».
Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
Для II етапу характерний монопольний диктат соціалістичної бюрократії, що призвело до морального занепаду духовної культури у всіх її формах. Основний наслідок цієї доби — фізичне і духовне знищення представників національної інтелігенції (1934—38).
Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
В III період відродження — політичної «відлиги» (1956—61) — відбулася відносна лібералізація політики КПРС щодо національних культур. Сталося деяке поліпшення мовної ситуації, зокрема був перевиданий «Словник української мови» Б. Грінченка, зроблені перші кроки в українізації вищої та середньої спеціальної освіти.
Головним наслідком цієї доби було формування нового покоління митців, так званих «шестидесятників», які прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися проти тоталітарної системи. «Відлига» закінчилася трагічно: більшість з «шестидесятників» були репресовані, а Василь Стус, В. Марченко, Олекса Тихий, Юрій Литвин загинули в ув'язненні.
Національно-духовне оновлення (з 1987)
У другій половині 80-х рр. відбувається значне оновлення національної культури, зорієнтоване на загальнолюдські вартості світової культури. Розпочинається IV етап відродження як заперечення штучних догм соцреалізму і вартостей комерційної поп-культури.
Объяснение: