Сердюки — вояки найманих піхотних частин, що утримувалися гетьманами Війська Запорізького з другої половини 17 — першої половини 18 століття. Складали гвардію гетьмана. Сердюків набирали переважно з українського населення, козаків Гетьманщини і Запоріжжя, які наймалися за утримання і платню від гетьманського уряду. Середній сердюцький полк нараховував 400—500 вояків. Вони несли військову службу на кордонах, всередині країни, охороняли гетьманську резиденцію. Указом російського царя від 14 липня 1726 сердюцькі полки ліквідовано. Бунчук — символ гетьманської влади, держак із золотою кулею, під якою підвішено кінське волосся. Пірнач — вид холодної зброї у середньовічній Європі, Київській Русі (пізніше у козацтва) та Близькому Сході, різновид булави, що являла собою металеву головку з гострими виступами, насаджену на держално. Форма - срібна або позолочена палиця, довжина - близько півметра, з литою кулеподібною головкою, до якої кріпилися від 4 до декількох десятків металевих пластин, прямокутної, трапецевидної, трикутної або ажурної форми. Мав вигляд металевої втулки із гострими пластинами («пір'їнами»),число яких коливається від 4 до 16, закріпленої на дерев'яному або металевому держаку. Вага - 0,6 - 1,5 кг. Призначався для нанесення шокових ударів, проламування захисного обладунку. Був символом старшинської влади. Компанійські полки — вільнонаймані («охотницькі») кінні полки у Гетьманщині, створені в 60-70-х роках 17 століття гетьманським урядом. Виконували військово-політичні функції, несли сторожову та розвідувальну службу, а також брали участь у військових діях. Шестопер ( теж саме, що й "пірнач")
Мне дед рассказывал: Оно протекало в весьма сложных условиях. Остро ощущалась нехватка рабочей силы, не доставало строительных материалов и оборудования. Все тяготы по разбору разрушенных зданий, цехов, фабрик и заводов, по возделыванию полей легли на плечи женщин, подростков, стариков, ведь мужчины еще сражались за полное освобождение Родины. Отработав смену, или после уроков женщины отправлялись разбирать завалы от взорвавшихся снарядов. Вручную разбирали кирпичи, уцелевшие складывали отдельно. Трудились до позднего вечера и вместо выходных дней; в любое время года: в жару и голод; главное, чтобы быстрее восстановить мирную жизнь. В колхозах не хватало техники и мужской силы, чаще всего в плуги впрягали или уцелевших лошадей или быков, но иногда даже сами женщины впрягались, чтобы вспахать поле. Подростки выносили с полей осколки от разорвавшихся снарядов и искореженных металлов. В ручную сеяли и убирали урожай. Многие жители освобожденных районов жили в бараках, землянках, полуразрушенных домах. До 1947 года в городах еще существовала карточная система распределения продуктов и многих предметов ширпотреба. Советский народ стойко переносил все тяжести после военной разрухи. Не было такой семьи, которая бы не понимала истинных причин этих трудностей, которая бы не знала, какой ценой досталась победа над фашистскими варварами. К 1950 году разрушенное войной хозяйство было не только восстановлено, но и построены новые фабрики, заводы, электростанции, комбинаты. Советский народ ярко продемонстрировал всему миру поистине неисчерпаемые возможности социального строя и свою созидательную силу.
Сердюки — вояки найманих піхотних частин, що утримувалися гетьманами Війська Запорізького з другої половини 17 — першої половини 18 століття. Складали гвардію гетьмана. Сердюків набирали переважно з українського населення, козаків Гетьманщини і Запоріжжя, які наймалися за утримання і платню від гетьманського уряду. Середній сердюцький полк нараховував 400—500 вояків. Вони несли військову службу на кордонах, всередині країни, охороняли гетьманську резиденцію. Указом російського царя від 14 липня 1726 сердюцькі полки ліквідовано.
Бунчук — символ гетьманської влади, держак із золотою кулею, під якою підвішено кінське волосся.
Пірнач — вид холодної зброї у середньовічній Європі, Київській Русі (пізніше у козацтва) та Близькому Сході, різновид булави, що являла собою металеву головку з гострими виступами, насаджену на держално. Форма - срібна або позолочена палиця, довжина - близько півметра, з литою кулеподібною головкою, до якої кріпилися від 4 до декількох десятків металевих пластин, прямокутної, трапецевидної, трикутної або ажурної форми. Мав вигляд металевої втулки із гострими пластинами («пір'їнами»),число яких коливається від 4 до 16, закріпленої на дерев'яному або металевому держаку. Вага - 0,6 - 1,5 кг. Призначався для нанесення шокових ударів, проламування захисного обладунку. Був символом старшинської влади.
Компанійські полки — вільнонаймані («охотницькі») кінні полки у Гетьманщині, створені в 60-70-х роках 17 століття гетьманським урядом. Виконували військово-політичні функції, несли сторожову та розвідувальну службу, а також брали участь у військових діях.
Шестопер ( теж саме, що й "пірнач")
Мне дед рассказывал:
Оно протекало в весьма сложных условиях. Остро ощущалась нехватка рабочей силы, не доставало строительных материалов и оборудования. Все тяготы по разбору разрушенных зданий, цехов, фабрик и заводов, по возделыванию полей легли на плечи женщин, подростков, стариков, ведь мужчины еще сражались за полное освобождение Родины. Отработав смену, или после уроков женщины отправлялись разбирать завалы от взорвавшихся снарядов. Вручную разбирали кирпичи, уцелевшие складывали отдельно. Трудились до позднего вечера и вместо выходных дней; в любое время года: в жару и голод; главное, чтобы быстрее восстановить мирную жизнь. В колхозах не хватало техники и мужской силы, чаще всего в плуги впрягали или уцелевших лошадей или быков, но иногда даже сами женщины впрягались, чтобы вспахать поле. Подростки выносили с полей осколки от разорвавшихся снарядов и искореженных металлов. В ручную сеяли и убирали урожай. Многие жители освобожденных районов жили в бараках, землянках, полуразрушенных домах. До 1947 года в городах еще существовала карточная система распределения продуктов и многих предметов ширпотреба. Советский народ стойко переносил все тяжести после военной разрухи. Не было такой семьи, которая бы не понимала истинных причин этих трудностей, которая бы не знала, какой ценой досталась победа над фашистскими варварами. К 1950 году разрушенное войной хозяйство было не только восстановлено, но и построены новые фабрики, заводы, электростанции, комбинаты. Советский народ ярко продемонстрировал всему миру поистине неисчерпаемые возможности социального строя и свою созидательную силу.