1 вопрос сомневаюсь но все же: возможно, Александр I не рискнул сам ввести конституцию в стране, хотя прекрасно понимал,что она нужна, но осознавал, что общество это не примет и недовольные свергнут его (так же как сам Александр сверг своего отца Павла I ), поэтому он хотел отойти от дел и отдать власть в "народное представительство"
2. Негласный комитет - это круг ближайших саратников императора, на заседаниях которого обсуждались идеи и преобразования страны, реформы и.т.д. Главным результатом деятельности Негласного комитета должно было стать ограничение самодержавия. Сам Александр хотел прийти к этому, но вначале решено было провести реформы в области управления страной.
Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.
У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.
возможно, Александр I не рискнул сам ввести конституцию в стране, хотя прекрасно понимал,что она нужна, но осознавал, что общество это не примет и недовольные свергнут его (так же как сам Александр сверг своего отца Павла I ), поэтому он хотел отойти от дел и отдать власть в "народное представительство"
2. Негласный комитет - это круг ближайших саратников императора, на заседаниях которого обсуждались идеи и преобразования страны, реформы и.т.д.
Главным результатом деятельности Негласного комитета должно было стать ограничение самодержавия. Сам Александр хотел прийти к этому, но вначале решено было провести реформы в области управления страной.
Україна мала тісні зв'язки з культурами російського, білоруського, болгарського і сербського народів. Наприкінці XV ст. великий вплив на їх розвиток спричинило виникнення у Кракові та Чорногорії східнослов'янського друкування кирилицею.
У 1491 р. у Краківській друкарні було надруковано "Октоїх", "Часослов", а в 1495 р. у Чорногорії - "Псалтир". Ці книги поширилися в Україні. На початку XVI ст. видавничу діяльність розпочав білоруський учений-гуманіст Франциск Скорина. Протягом 1517-1518 рр. у Празі кирилицею він видав кілька частин Біблії, а в 1525 р. у Вільно - "Апостол". У 1577 р. князь К. Острозький заснував друкарню в Острозі.