Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
На неделе дерево спилили неизвестные вандалы. Через несколько дней на этом месте посадили новый дубок. Это сделала лично губернатор.Дуб Петра Первого был одной из достопримечательностей Каменного острова. Сначала там росло трехсотлетнее дерево. Существовала легенда, что его посадил лично Петр Первый. За триста лет дуб сгнил, и к 300-летию Петербурга его решили заменить новым, более молодым деревом.Чиновники и общественность придумали легенду, что новый дубок выращен из желудя со старого дерева. Несколько дней назад деревце спилили неизвестные хулиганы.По словам Карины Таукеновой, пресс-секретаря комитета по благоустройству, вандалов не нашли. Чиновники предполагают, что дерево срубили «на сувениры».Взамен спиленного градоначальница посадила новый дубок. Как и прежнему, ему около двадцати лет. Деревце привезли из питомника под Пушкиным.
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]