Корсунська рада — козацька рада, яка відбулася 26 жовтня (6 листопада) 1657 у місті Корсуні.
Учасники ради: генеральна старшина, делегати від рядового козацтва і духівництва. На ній були присутні також посли Швеції, Речі Посполитої, Османської імперії, Кримського ханства, Семигорода, Молдови. Корсунська рада 1657 підтвердила рішення попередніх козацьких рад про обрання гетьманом України Івана Виговського.
Під час ради було ратифіковано Корсунський договір — документ про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України. Західноукраїнські землі та Берестейське і Полоцьке воєводства, які перебували під владою Речі Посполитої, мали увійти до складу України-Гетьманщини.
На Корсунській раді ухвалено поновити союзні відносини з Кримським ханством і Османською імперією та укласти перемир'я з Річчю Посполитою. Вона остаточно вирішила питання переорієнтації зовнішньополітичного курсу української держави шляхом припинення союзницьких відносин з Московським царством і укладання воєнно-політичних угод з іншими державами. Але складна внутрішньополітична і зовнішня ситуація не дала змоги реалізувати умови Корсунської ради 1657 та зумовила підписання гетьманом Іваном Виговським Гадяцького договору 1658.
2.По своей сути, эти явления выражали стремление к единению мусульман (панисламизм) и представителей тюркской этнической общности (пантюркизм).
3.Начало XX в. ознаменовалось обострением социальных противоречий в Российской империи, усилением колониальной политики в Казахстане, особенно в аграрном вопросе. Значительно активизировалось переселенческое движение. Территория Казахстана была разделена на переселенческие районы: Тургайско-Уральский, Семипалатинский, Сырдарьинский, Семиреченский. Были созданы Переселенческие управления, выявляющие «излишки» земель для создания «переселенческого фонда». Каждая казахская семья имела право на пользование земельным наделом в 15 десятин, вся остальная земля переходила в общественный земельный фонд, управляемый Министерством государственной собственности.
4.Причина поевление аграрного движения в том что у казахов не было место что бы гонять с кот и было решено заняться аграномией
Корсунська рада — козацька рада, яка відбулася 26 жовтня (6 листопада) 1657 у місті Корсуні.
Учасники ради: генеральна старшина, делегати від рядового козацтва і духівництва. На ній були присутні також посли Швеції, Речі Посполитої, Османської імперії, Кримського ханства, Семигорода, Молдови. Корсунська рада 1657 підтвердила рішення попередніх козацьких рад про обрання гетьманом України Івана Виговського.
Під час ради було ратифіковано Корсунський договір — документ про українсько-шведський військово-політичний союз, за умовами якої шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України. Західноукраїнські землі та Берестейське і Полоцьке воєводства, які перебували під владою Речі Посполитої, мали увійти до складу України-Гетьманщини.
На Корсунській раді ухвалено поновити союзні відносини з Кримським ханством і Османською імперією та укласти перемир'я з Річчю Посполитою. Вона остаточно вирішила питання переорієнтації зовнішньополітичного курсу української держави шляхом припинення союзницьких відносин з Московським царством і укладання воєнно-політичних угод з іншими державами. Але складна внутрішньополітична і зовнішня ситуація не дала змоги реалізувати умови Корсунської ради 1657 та зумовила підписання гетьманом Іваном Виговським Гадяцького договору 1658.
Объяснение:
1.Джадидизм начало нового мировозрения
2.По своей сути, эти явления выражали стремление к единению мусульман (панисламизм) и представителей тюркской этнической общности (пантюркизм).
3.Начало XX в. ознаменовалось обострением социальных противоречий в Российской империи, усилением колониальной политики в Казахстане, особенно в аграрном вопросе. Значительно активизировалось переселенческое движение. Территория Казахстана была разделена на переселенческие районы: Тургайско-Уральский, Семипалатинский, Сырдарьинский, Семиреченский. Были созданы Переселенческие управления, выявляющие «излишки» земель для создания «переселенческого фонда». Каждая казахская семья имела право на пользование земельным наделом в 15 десятин, вся остальная земля переходила в общественный земельный фонд, управляемый Министерством государственной собственности.
4.Причина поевление аграрного движения в том что у казахов не было место что бы гонять с кот и было решено заняться аграномией
5.В начале ХХ века
6.Это гонять скот агрономи и заводы фабрики
7.Собрание разных кружков и митинги