Составить рассказ про посейдона! !
план рассказа:
1. каковы функции, место и роль в культуре посейдона?
2. раскрыть значение символики, которое есть у божества (предметы, атрибуты, и зооморфные черты, цвет, , орнаменты и обозначения и т. д.)
3. как представлено (трансформировалось) представление о божестве в современном мире, что осталось, что исчезло, как представлен образ божества в современной культуре (книги, музыка, кино, театр и т.д.)
Конец XIII века стал для Шотландии серьёзным испытанием. После смерти в 1286 году короля Александра III не осталось прямых наследников мужского пола и королевой была объявлена Маргарита, внучка Александра III, рождённая его дочерью, вышедшей замуж за короля Норвегии Эйрика II. Король Англии Эдуард I попытался вновь обрести контроль над Шотландией, и настоял на заключении брака между его сыном, будущим королём Эдуардом II и королевой Маргаритой, несмотря на её малый возраст. Но ни свадьбы, ни даже коронации королевы Маргариты не состоялось, по дороге девочка простудилась и не достигнув шотландской земли умерла на Оркнейских островах.
Так как прямая ветвь пресеклась, в 1291 году претензии на престол страны выдвинуло сразу несколько кандидатов, в том числе Иоанн , внук старшей дочери Давида Хантингдонского, брата королей Малькольма IV и Вильгельма I Льва, и Роберт Брюс, 5-й лорд Аннандейла, сын средней дочери Давида. Одним из претендентов был и Эдуард I, являвшийся потомком Матильды Шотландской. Но, английский король, понимая свои невысокие шансы на избрание, предпочёл возглавить суд для рассмотрения «Великой Тяжбы». В 1292 году Эдуард I вынес решение в пользу Иоанна , и 30 ноября 1292 года Иоанн был коронован королём Шотландии. В качестве благодарности за поддержку Иоанн I признал сюзеренитет Англии.
ответ:Соціально-економічне становище.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Объяснение: