Антиправительственные настроения в июле 1917 года вылились в стихийные протесты. Рабочие, моряки и солдаты требовали отставки Временного правительства. 17 июля они вышли на демонстрацию. События того дня унесли жизни сотен людей.
Торжественные похороны жертв Июльского мятежа
Торжественные похороны жертв Июльского мятежа
Недовольства Временным правительство достигли критической точки в начале июля. Утром 17 июля из Кронштадта прибыли матросы и направились прямиком к дому Кшесинской, где в то время располагался штаб большевиков. Большевики, считавшие, что время активных действий еще не пришло, были вынуждены признать неизбежность протестов и присоединится. У особняка Кшесинской протестующих встретили Ленин, Луначарский и Свердлов. С балкона они призвали демонстрантов требовать свержения Временного правительства.
Казаки, подавляющие восстание.
Казаки, подавляющие восстание.
Несмотря на то, что демонстрация позиционировалась как мирная, часть участников была вооружена. Толпа стихийно проследовала по Троцкому мосту, Садовой улице и Невскому проспекту. На углу Литейного и Пантелеймоновской улицы отряд был встречен выстрелами. Кто первым открыл огонь, неизвестно до сих пор. Некоторые историки полагают, что стрельбу спровоцировали большевики. Другие приписывают вину правым экстремистским организациям.
Среди демонстрантов началась паника. Вооруженные участники протеста сделали несколько выстрелов в произвольном направление. Столкновения произошли сразу в нескольких частях города: на Садовой улице, Невском проспекте, Обводном канале, у стен Николаевского вокзала и на Площади Восстания (Знаменской). Периодически раздавались звуки пальбы.
Демонстрация.
Демонстрация.
Беспорядки сопровождались мародерством. Были разграблены частные квартиры на Литейном и Жуковской, а также магазины Гостиного и Апраксина Дворов. Известено, что член Временного правительства Ираклий Церетели лишился автомобиля. Задержать виновных не удалось.
Нападению подверглось здание контрразведки на Воскресенской набережной. Сотрудники стремительно покинули помещение и разбежались. Со второй попытке здание было полностью разгромлено. Часть документов и досье во время нападения были намеренно уничтожены.
Для наведения порядка в Петроград прибыли верные правительству войска и казаки. Общая их численность достигала 16 тыс. Разогнать демонстрацию окончательно они смогли к вечеру. Решающим стало вступление артиллерии. Несколько выстрелов заставили митингующих остановиться.
Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла
Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла
В тот день пострадали сотни. Убиты и ранены по разным оценкам были от 400 до 700 человек.
На следующий день выжившие матросы сдали оружие и вернулись в Кронштадт. Параллельно начались аресты большевиков и обыски в особняке Кшесинской. Ленина, Луначарского, Зиновьева, Троцкого и Раскольникова обвинили в сотрудничестве с германскими агентами. При обыске в редакции газеты «Правда» солдатами якобы было найдено письмо на немецком языке. Об этом писали в «Петроградской газете».
Обвиненный в организации вооруженного восстания Ленин за июль сменил 17 конспиративных квартир, а позже скрылся за границей. Информация о его местонахождение и подробности поимки периодически появлялись на страницах газет. Большевика видели в Стокгольме, Германии и Кронштадте. Но маловероятно, что хоть что-то из этого было правдой.
Расследование причин возникновения демонстрации продолжалось вплоть до середины осени. Прервано оно было началом Октябрьской революции.
Визначальний вплив на розвиток освіти мав іслам. Школи (медресе) існували лише при великих мечетях і були покликані виховувати мусульманських богословів і суддів.
У школах вивчали арабську і перську мови, мусульманське право і богослов’я, логіку й арифметику. Навчатися мали можливість лише діти заможних батьків. Наприкінці XV ст. було відкрито першу математичну школу. Значними були досягання в галузі географічних знань. Мореплавець Пірі Реїс склав морський атлас «Бахрійс» (1517), де навів повний опис Егейського і Середземного морів та карту світу.
Наприкінці XV ст. розпочалося складання історичних хронік, які містили виклад світової і турецької історії. Найвідомішою була багатотомна «Османська історія», написана у другій половині XVI ст. Ібн Кемалем. Мандрівник і вчений Евлія Челебі написав «Книгу мандрів», де розповів про відвідані ним європейські країни.
Література:
Кінець XVI – початок XVII ст. вважається «золотою добою» турецької поезії. Основними її жанрами були хасиди (хвалебні оди) і газелі (ліричні вірші). Відомою поетесою була Мірханум, високоосвічена жінка, автор віршів про кохання. Поет Мехесі започаткував гумористичний жанр поезії. Ільяс Ревані оспівував повсякденне життя мешканців Стамбула. «Султаном» турецьких поетів уважався Моял Махмуд (псевдонім Абдул Бакі).
У міській літературі найбільшою популярністю користувався жанр латіфів – коротких розповідей та анекдотів. Найвідомішими були латіфи Бурси Лямі, який уперше включив до своїх збірок розповіді про Ходжу Насреддіна.За часів занепаду Османської імперії набули поширення сатиричні твори. Поети Вейсі та Нефі – його найвідоміші представники – у своїх сатирах висміювали сановників і візирів (Вейсі «Повчання Стамбула», Нефі «Стріли долі»).
Архітектура і живопис:
Основними пам’ятками тогочасної турецької архітектури були мечеті, палаци, мавзолеї. Найвідомішим турецьким архітектором XVI ст. був Ходжа Сіман (1490–1588). За своє довге життя він збудував понад 360 різноманітних споруд. Найвідомішими серед них стали мечеті Шахзаде і Сулейманіє в Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне.
Палаци і мечеті прикрашалися рослинними і геометричними орнаментами, різьбленими на дереві та камені. Це було обумовлено забороною ісламу зображувати людей і тварин.
Набув поширення жанр мініатюри. Її стиль був значною мірою наслідуванням турецькими майстрами традицій італійського мініатюрного живопису.
У XVI ст. великої популярності набули жанрові мініатюри, виконані Османом.
Розвивалася книжкова мініатюра. Зразком цього жанру став рукопис «Хунер-наме», прикрашений 300 великими кольоровими ілюстраціями та 65 мініатюрами. Характерним є те, що, незважаючи на заборони ісламу, на багатьох ілюстраціях зображені люди, тварини і птахи.
Антиправительственные настроения в июле 1917 года вылились в стихийные протесты. Рабочие, моряки и солдаты требовали отставки Временного правительства. 17 июля они вышли на демонстрацию. События того дня унесли жизни сотен людей.
Торжественные похороны жертв Июльского мятежа
Торжественные похороны жертв Июльского мятежа
Недовольства Временным правительство достигли критической точки в начале июля. Утром 17 июля из Кронштадта прибыли матросы и направились прямиком к дому Кшесинской, где в то время располагался штаб большевиков. Большевики, считавшие, что время активных действий еще не пришло, были вынуждены признать неизбежность протестов и присоединится. У особняка Кшесинской протестующих встретили Ленин, Луначарский и Свердлов. С балкона они призвали демонстрантов требовать свержения Временного правительства.
Казаки, подавляющие восстание.
Казаки, подавляющие восстание.
Несмотря на то, что демонстрация позиционировалась как мирная, часть участников была вооружена. Толпа стихийно проследовала по Троцкому мосту, Садовой улице и Невскому проспекту. На углу Литейного и Пантелеймоновской улицы отряд был встречен выстрелами. Кто первым открыл огонь, неизвестно до сих пор. Некоторые историки полагают, что стрельбу спровоцировали большевики. Другие приписывают вину правым экстремистским организациям.
Среди демонстрантов началась паника. Вооруженные участники протеста сделали несколько выстрелов в произвольном направление. Столкновения произошли сразу в нескольких частях города: на Садовой улице, Невском проспекте, Обводном канале, у стен Николаевского вокзала и на Площади Восстания (Знаменской). Периодически раздавались звуки пальбы.
Демонстрация.
Демонстрация.
Беспорядки сопровождались мародерством. Были разграблены частные квартиры на Литейном и Жуковской, а также магазины Гостиного и Апраксина Дворов. Известено, что член Временного правительства Ираклий Церетели лишился автомобиля. Задержать виновных не удалось.
Нападению подверглось здание контрразведки на Воскресенской набережной. Сотрудники стремительно покинули помещение и разбежались. Со второй попытке здание было полностью разгромлено. Часть документов и досье во время нападения были намеренно уничтожены.
Для наведения порядка в Петроград прибыли верные правительству войска и казаки. Общая их численность достигала 16 тыс. Разогнать демонстрацию окончательно они смогли к вечеру. Решающим стало вступление артиллерии. Несколько выстрелов заставили митингующих остановиться.
Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла
Демонстрация. Фото: советский фотограф Виктор Булла
В тот день пострадали сотни. Убиты и ранены по разным оценкам были от 400 до 700 человек.
На следующий день выжившие матросы сдали оружие и вернулись в Кронштадт. Параллельно начались аресты большевиков и обыски в особняке Кшесинской. Ленина, Луначарского, Зиновьева, Троцкого и Раскольникова обвинили в сотрудничестве с германскими агентами. При обыске в редакции газеты «Правда» солдатами якобы было найдено письмо на немецком языке. Об этом писали в «Петроградской газете».
Обвиненный в организации вооруженного восстания Ленин за июль сменил 17 конспиративных квартир, а позже скрылся за границей. Информация о его местонахождение и подробности поимки периодически появлялись на страницах газет. Большевика видели в Стокгольме, Германии и Кронштадте. Но маловероятно, что хоть что-то из этого было правдой.
Расследование причин возникновения демонстрации продолжалось вплоть до середины осени. Прервано оно было началом Октябрьской революции.
Объяснение:
Відповідь:
Освіта і наука:
Визначальний вплив на розвиток освіти мав іслам. Школи (медресе) існували лише при великих мечетях і були покликані виховувати мусульманських богословів і суддів.
У школах вивчали арабську і перську мови, мусульманське право і богослов’я, логіку й арифметику. Навчатися мали можливість лише діти заможних батьків. Наприкінці XV ст. було відкрито першу математичну школу. Значними були досягання в галузі географічних знань. Мореплавець Пірі Реїс склав морський атлас «Бахрійс» (1517), де навів повний опис Егейського і Середземного морів та карту світу.
Наприкінці XV ст. розпочалося складання історичних хронік, які містили виклад світової і турецької історії. Найвідомішою була багатотомна «Османська історія», написана у другій половині XVI ст. Ібн Кемалем. Мандрівник і вчений Евлія Челебі написав «Книгу мандрів», де розповів про відвідані ним європейські країни.
Література:
Кінець XVI – початок XVII ст. вважається «золотою добою» турецької поезії. Основними її жанрами були хасиди (хвалебні оди) і газелі (ліричні вірші). Відомою поетесою була Мірханум, високоосвічена жінка, автор віршів про кохання. Поет Мехесі започаткував гумористичний жанр поезії. Ільяс Ревані оспівував повсякденне життя мешканців Стамбула. «Султаном» турецьких поетів уважався Моял Махмуд (псевдонім Абдул Бакі).
У міській літературі найбільшою популярністю користувався жанр латіфів – коротких розповідей та анекдотів. Найвідомішими були латіфи Бурси Лямі, який уперше включив до своїх збірок розповіді про Ходжу Насреддіна.За часів занепаду Османської імперії набули поширення сатиричні твори. Поети Вейсі та Нефі – його найвідоміші представники – у своїх сатирах висміювали сановників і візирів (Вейсі «Повчання Стамбула», Нефі «Стріли долі»).
Архітектура і живопис:
Основними пам’ятками тогочасної турецької архітектури були мечеті, палаци, мавзолеї. Найвідомішим турецьким архітектором XVI ст. був Ходжа Сіман (1490–1588). За своє довге життя він збудував понад 360 різноманітних споруд. Найвідомішими серед них стали мечеті Шахзаде і Сулейманіє в Стамбулі, мечеть Селіма в Едірне.
Палаци і мечеті прикрашалися рослинними і геометричними орнаментами, різьбленими на дереві та камені. Це було обумовлено забороною ісламу зображувати людей і тварин.
Набув поширення жанр мініатюри. Її стиль був значною мірою наслідуванням турецькими майстрами традицій італійського мініатюрного живопису.
У XVI ст. великої популярності набули жанрові мініатюри, виконані Османом.
Розвивалася книжкова мініатюра. Зразком цього жанру став рукопис «Хунер-наме», прикрашений 300 великими кольоровими ілюстраціями та 65 мініатюрами. Характерним є те, що, незважаючи на заборони ісламу, на багатьох ілюстраціях зображені люди, тварини і птахи.