составить таблицу (год правления, правящий император/императрица, степень родства Петру 1, внутренняя политика, внешняя политика прихода к власти и окончание правления) и заполнить ее по дворцовым переворотам
(IV—V века), а завершается в XV веке. Самыми ранними произведениями, оказавшими наибольшее влияние на последующую средневековую литературу стали христианские Евангелия (I век), религиозные гимны Амвросия Медиоланского (340—397), работы Августина Блаженного («Исповедь», 400 год; «О граде Божием», 410—428 годы), перевод Библии на латинский язык, осуществлённый Иеронимом Стридонским (до 410 года) и другие труды Латинских Отцов Церкви и философов ранней схоластики.
Зарождение и развитие литературы Средневековья определяется тремя основными факторами: традициями народного творчества, культурным влиянием античного мира и христианством.
Своей кульминации средневековое искусство достигло в XII—XIII веках. В это время его важнейшими достижениями стала готическая архитектура (Собор Парижской Богоматери), рыцарская литература, героический эпос. Угасание средневековой культуры и переход её в качественно новую стадию — Возрождение (Ренессанс) — проходит в Италии в XIV веке, в других странах Западной Европы — в XV веке. Этот переход осуществлялся через так называемую словесность средневекового города, которая в эстетичном плане имеет полностью средневековый характер и переживает свой расцвет в XIV—XV и XVI веках.
Ціллю проведення загального перепису, судячи з усього, було визначення економічних ресурсів Англії після нормандського завоювання 1066, що були підвладні королю. Хиткість династичних претензій Вільгельма І на англійський престол, збереження загрози іноземного вторгнення, а також бажання короля максимально зміцнити фінансове та воєнне забезпечення своєї влади лягли в основу прийняття рішення про проведення перепису. Під час перепису передбачалося провести оцінку господарських ресурсів кожного маєтку, по-перше, для приведення традиційних норм розподілу податків (данські гроші) у відповідність до реального рівня дохідності земельних володінь, по-друге, для врегулювання судових суперечок про права на землю, кількість яких різко зросла в результаті перерозподілу англосаксонських маєтків після нормандського завоювання, і, урешті-решт, для виявлення економічного потенціалу ленів баронів короля з метою визначення, яку максимальну кількість лицарів кожен лен міг надати королю. Мету проведення перепису лаконічно визначив автор Англосаксонської хроніки, за свідченням якого король хотів знати більше про свою нову країну: «як вона заселена і якими людьми
(IV—V века), а завершается в XV веке. Самыми ранними произведениями, оказавшими наибольшее влияние на последующую средневековую литературу стали христианские Евангелия (I век), религиозные гимны Амвросия Медиоланского (340—397), работы Августина Блаженного («Исповедь», 400 год; «О граде Божием», 410—428 годы), перевод Библии на латинский язык, осуществлённый Иеронимом Стридонским (до 410 года) и другие труды Латинских Отцов Церкви и философов ранней схоластики.
Зарождение и развитие литературы Средневековья определяется тремя основными факторами: традициями народного творчества, культурным влиянием античного мира и христианством.
Своей кульминации средневековое искусство достигло в XII—XIII веках. В это время его важнейшими достижениями стала готическая архитектура (Собор Парижской Богоматери), рыцарская литература, героический эпос. Угасание средневековой культуры и переход её в качественно новую стадию — Возрождение (Ренессанс) — проходит в Италии в XIV веке, в других странах Западной Европы — в XV веке. Этот переход осуществлялся через так называемую словесность средневекового города, которая в эстетичном плане имеет полностью средневековый характер и переживает свой расцвет в XIV—XV и XVI веках.
Объяснение:
Ціллю проведення загального перепису, судячи з усього, було визначення економічних ресурсів Англії після нормандського завоювання 1066, що були підвладні королю. Хиткість династичних претензій Вільгельма І на англійський престол, збереження загрози іноземного вторгнення, а також бажання короля максимально зміцнити фінансове та воєнне забезпечення своєї влади лягли в основу прийняття рішення про проведення перепису. Під час перепису передбачалося провести оцінку господарських ресурсів кожного маєтку, по-перше, для приведення традиційних норм розподілу податків (данські гроші) у відповідність до реального рівня дохідності земельних володінь, по-друге, для врегулювання судових суперечок про права на землю, кількість яких різко зросла в результаті перерозподілу англосаксонських маєтків після нормандського завоювання, і, урешті-решт, для виявлення економічного потенціалу ленів баронів короля з метою визначення, яку максимальну кількість лицарів кожен лен міг надати королю. Мету проведення перепису лаконічно визначив автор Англосаксонської хроніки, за свідченням якого король хотів знати більше про свою нову країну: «як вона заселена і якими людьми
Объяснение: