Національно-визвольна війна — збройна боротьба народу, спрямована на знищення іноземного панування, завоювання національної незалежності й утворення національної держави.
Військо Запорізьке — офіційна назва Української козацької держави рoків національно- визвольної війни середини XVII.
Гетьманщина — неофіційна назва території Лівобережної України разом із Киевом, яка після Андрусівського перемир'я ввійшло до складу Російської держави.
Універсал — особлива категорія документальних джерел, поширених в Україні та Речі Посполитій в XVI —XVIII ст., що мали характер публічноправового акта (маніфесту).
Полк — назва військового підрозділу у Київській Русі та Галицько-Волинській державі у другій половині IX ст. — середині XIV ст
Сотня — військова частина і заснована на ній територіальна одиниця. За княжої доби сотнею називали військову частину народного ополчення, яка спершу нараховувала 100 осіб. У XVI ст.
РЕЧЕННЯ
Хмельниччина — це
Національно-визвольна війна 1648—1657 років.
У часи Гетьманщини двома основними групами Війська Запорозького були Військо Запорозьке Городове та Військо Запорозьке Низове
Гетьманщина за правління Богдана Хмельницького охоплювала землі площею понад 200 000 км².
В Україні універсали видавалися гетьманами, полковниками та іншими представниками центральної державноївлади, а також гетьманами та кошовими отаманами Війська Запорозького
Полк найчастіше вживався для окреслення слова «військо».
Сотні йменувалися за назвою міст та містечок, у яких перебував сотенний уряд.
1)Что влияло на развитие киевского княжества в 12-13 веках.
На развитие влияла большая территория, феодализм (крупное землевладения), большое население, объединенное идеологией.
2)В чем состояли особенности истории Черниговского и Смоленского княжеств в 12-начале 13 в.?
Черниговское княжество стремилось к независимости и является первым княжеством, которое обрело независимость от Киева. Де-факто Черниговским княжеством управлял не князь, а боярство. Плюс, в княжество было административно-территориальное деление на уделы.
Что касается Смоленского княжества, то оно находилось на торговом пути, и развивалось экономически. Смоленские князья проводили политику расширения территорий, и присоединяли Мстиславское княжество, лоббировали в Киеве, Галиче и даже в Прибалтике.
3)Сравните географические,природно-климатические условия и особенности развития Галицко-Волынской и Владимиро-Суздальской земель.
Галицко-Волынская земль относится к Прикарпатью, а Владимиро-Суздальская земля находится на равнине. Из-за гор Галицко-Волынская земля имела много лесов, полезных ископаемых, более влажный воздух и снежные зимы. На Владимиро-Суздальской земле, наоборот, ветренная погода с морозными зимами и жарким летом, но здесь также есть много лесов, рек, плодородная земля.
4)В каких сферах жизни Галицко-Волынского княжество особенно сказывалась близость западноевропейских стран? Какие это имело последствия?
Учитывая то, что внедрение Магдебурского права подразумевало частичное самоуправление - соседство с европейскими государствами сказалось на жизни общества в Галицко-Волынском княжестве в целом.
Думаю, стремление быть независимым княжеством и самостоятельно принимать решение во всех сферах – это одно из главных особенностей. И князь здесь был королем, а не князем. Кроме того, влияние оказывалось на культуру и архитектуру.
ВИЗНАЧЕННЯ
Національно-визвольна війна — збройна боротьба народу, спрямована на знищення іноземного панування, завоювання національної незалежності й утворення національної держави.
Військо Запорізьке — офіційна назва Української козацької держави рoків національно- визвольної війни середини XVII.
Гетьманщина — неофіційна назва території Лівобережної України разом із Киевом, яка після Андрусівського перемир'я ввійшло до складу Російської держави.
Універсал — особлива категорія документальних джерел, поширених в Україні та Речі Посполитій в XVI —XVIII ст., що мали характер публічноправового акта (маніфесту).
Полк — назва військового підрозділу у Київській Русі та Галицько-Волинській державі у другій половині IX ст. — середині XIV ст
Сотня — військова частина і заснована на ній територіальна одиниця. За княжої доби сотнею називали військову частину народного ополчення, яка спершу нараховувала 100 осіб. У XVI ст.
РЕЧЕННЯ
Хмельниччина — це
Національно-визвольна війна 1648—1657 років.
У часи Гетьманщини двома основними групами Війська Запорозького були Військо Запорозьке Городове та Військо Запорозьке Низове
Гетьманщина за правління Богдана Хмельницького охоплювала землі площею понад 200 000 км².
В Україні універсали видавалися гетьманами, полковниками та іншими представниками центральної державноївлади, а також гетьманами та кошовими отаманами Війська Запорозького
Полк найчастіше вживався для окреслення слова «військо».
Сотні йменувалися за назвою міст та містечок, у яких перебував сотенний уряд.
1)Что влияло на развитие киевского княжества в 12-13 веках.
На развитие влияла большая территория, феодализм (крупное землевладения), большое население, объединенное идеологией.
2)В чем состояли особенности истории Черниговского и Смоленского княжеств в 12-начале 13 в.?
Черниговское княжество стремилось к независимости и является первым княжеством, которое обрело независимость от Киева. Де-факто Черниговским княжеством управлял не князь, а боярство. Плюс, в княжество было административно-территориальное деление на уделы.
Что касается Смоленского княжества, то оно находилось на торговом пути, и развивалось экономически. Смоленские князья проводили политику расширения территорий, и присоединяли Мстиславское княжество, лоббировали в Киеве, Галиче и даже в Прибалтике.
3)Сравните географические,природно-климатические условия и особенности развития Галицко-Волынской и Владимиро-Суздальской земель.
Галицко-Волынская земль относится к Прикарпатью, а Владимиро-Суздальская земля находится на равнине. Из-за гор Галицко-Волынская земля имела много лесов, полезных ископаемых, более влажный воздух и снежные зимы. На Владимиро-Суздальской земле, наоборот, ветренная погода с морозными зимами и жарким летом, но здесь также есть много лесов, рек, плодородная земля.
4)В каких сферах жизни Галицко-Волынского княжество особенно сказывалась близость западноевропейских стран? Какие это имело последствия?
Учитывая то, что внедрение Магдебурского права подразумевало частичное самоуправление - соседство с европейскими государствами сказалось на жизни общества в Галицко-Волынском княжестве в целом.
Думаю, стремление быть независимым княжеством и самостоятельно принимать решение во всех сферах – это одно из главных особенностей. И князь здесь был королем, а не князем. Кроме того, влияние оказывалось на культуру и архитектуру.