Майже 20 років минуло від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну, накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросимою та Нагасакі. Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні фінансові, наукові та людські ресурси.
Невідворотність рішення про закриття Чорнобильської атомної електростанції все більше усвідомлюється як українською, так і міжнародною громадськістю; разом із цим зростає усвідомлення глобальності чорнобильської катастрофи та необхідності об'єднаних зусиль для її вирішення.
Тема роботи: „Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України”.
Основні завдання роботи: 1. показати масштаби та наслідки Чорнобильської катастрофи; 2. розкрити аварію на Чорнобильській АЕС як техногенну катастрофу та людську трагедію. 3. назвати позитивні зрушення, які відбуваються у розв`язанні даної проблеми.
1. ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА
Чорнобильська катастрофа найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 1 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Великий викид радіоактивного пилу (в тому числі йоду 131, цезію 137, стронцію 90) піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс - Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження).
З часу Чорнобильської катастрофи у колишньому Радянському Союзі, а потім на терені незалежних держав України, Росії, Білорусі було прийнято низку законодавчих актів і підзаконних документів, пов'язаних з аварією.
Кількість цих документів і надалі зростає пропорційно тому, як виникають нові соціально-економічні, політичні, екологічні та інші проблеми, що є наслідками атомної катастрофи.
Консулы были высшими правительственными чиновниками в Риме. Они открывали заседание сената и выступали в нём в качестве председателя. Консул председательствовал и в центуриатных комициях. Правомочия консула при необходимости позволяли ему представлять государство во внешних отношениях.
Консулу принадлежали обширные судебные правомочия: он имел право приговаривать даже к смертной казни или крупному штрафу. Консул надзирал за осуществлением культовых мероприятий и т.д. При этом консульская власть представляла собой преимущественно военную силу.
Греческие авторы, которые побывали в Риме, именовали консулов стратегами.
Права и правомочия консулов в период войны в войсках обозначаются термином IMPERIUM MILITIAE.
Он осуществлял набор римских граждан в армию. После укомплектования войска воины приносили присягу консулу. После проведения религиозных обрядов войско выходило за пределы города, а консул наделялся правомочиями полководца.
Отдельная армия консула и театр военных действий, в пределах которого реализовывалась единоличная консульская власть, именовались «провинцией».
Он обладал правомочием назначать командный состав. В данном во между Афинами и Римом имелось определенное различие. Консулы имели право объявлять войну тем народам и странам, через территорию которых проходили их армии. Однако объявленная им война не представлялась главной. Ею являлась война, которая объявлялась только сенатом, либо с его одобрения.
Майже 20 років минуло від того часу, коли страшна біда прийшла в Україну, накривши чорним смертельним крилом Росію, Білорусь та інші країни. Поліське містечко Чорнобиль, якому виповнилося 800 років, зайняло місце у сумнозвісному списку поряд із Хіросимою та Нагасакі. Аварія, що трапилася на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції, стала однією з найбільших катастроф в історії людства. Вона вплинула на долі мільйонів людей. У багатьох регіонах України виникли нові соціально-економічні умови, що спричинили кардинальні зміни в людському житті. Україну проголошено зоною екологічного лиха. Для ліквідації наслідків аварії та створення системи надійного захисту населення від впливу Чорнобильської катастрофи залучено значні фінансові, наукові та людські ресурси.
Невідворотність рішення про закриття Чорнобильської атомної електростанції все більше усвідомлюється як українською, так і міжнародною громадськістю; разом із цим зростає усвідомлення глобальності чорнобильської катастрофи та необхідності об'єднаних зусиль для її вирішення.
Тема роботи: „Чорнобильська катастрофа та її наслідки для України”.
Основні завдання роботи: 1. показати масштаби та наслідки Чорнобильської катастрофи; 2. розкрити аварію на Чорнобильській АЕС як техногенну катастрофу та людську трагедію. 3. назвати позитивні зрушення, які відбуваються у розв`язанні даної проблеми.
1. ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФАЧорнобильська катастрофа найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 1 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Великий викид радіоактивного пилу (в тому числі йоду 131, цезію 137, стронцію 90) піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс - Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження).
З часу Чорнобильської катастрофи у колишньому Радянському Союзі, а потім на терені незалежних держав України, Росії, Білорусі було прийнято низку законодавчих актів і підзаконних документів, пов'язаних з аварією.
Кількість цих документів і надалі зростає пропорційно тому, як виникають нові соціально-економічні, політичні, екологічні та інші проблеми, що є наслідками атомної катастрофи.
Объяснение:
Консулы были высшими правительственными чиновниками в Риме. Они открывали заседание сената и выступали в нём в качестве председателя. Консул председательствовал и в центуриатных комициях. Правомочия консула при необходимости позволяли ему представлять государство во внешних отношениях.
Консулу принадлежали обширные судебные правомочия: он имел право приговаривать даже к смертной казни или крупному штрафу. Консул надзирал за осуществлением культовых мероприятий и т.д. При этом консульская власть представляла собой преимущественно военную силу.
Греческие авторы, которые побывали в Риме, именовали консулов стратегами.
Права и правомочия консулов в период войны в войсках обозначаются термином IMPERIUM MILITIAE.
Он осуществлял набор римских граждан в армию. После укомплектования войска воины приносили присягу консулу. После проведения религиозных обрядов войско выходило за пределы города, а консул наделялся правомочиями полководца.
Отдельная армия консула и театр военных действий, в пределах которого реализовывалась единоличная консульская власть, именовались «провинцией».
Он обладал правомочием назначать командный состав. В данном во между Афинами и Римом имелось определенное различие. Консулы имели право объявлять войну тем народам и странам, через территорию которых проходили их армии. Однако объявленная им война не представлялась главной. Ею являлась война, которая объявлялась только сенатом, либо с его одобрения.