ответ:Модернізаційні процеси другої половини XIX cт. по-різному позначились на різних соціальних верствах та етнонаціональних групах населення українських губерній. Індустріалізація й урбанізація незначною мірою зачепили українців, які переважно залишалися селянським народом. Станом на 1897 р. у містах проживало 16 % українського населення, а серед міських жителів українці становили лише третину. Здебільшого українські селяни не шукали роботи на промислових підприємствах, а намагалися застосовувати свої сили у сільському господарстві. До моменту проведення аграрної реформи причорноморські степи були значною мірою вже заселені, вільних земель в українських губерніях залишилося небагато. Через це українські селяни у великій кількості мігрували на Схід, насамперед на неосвоєні землі Північного Кавказу, Казахстану, Середньої Азії, Сибіру й аж на Далекий Схід, названий згодом Зеленим Клином. До початку Першої світової війни у східні регіони Російської імперії виїхали майже 2 млн. українських селян. Враховуючи ту закономірність, що вони здебільшого обминали міста і рухались далі у пошуках вільної землі, деякі сучасні дослідники висунули оригінальну тезу про принципове несприйняття українцями ідеї модернізації. Однак ця обставина не була лише суто українською специфікою. Закономірність міграційних процесів у Російській імперії XIX ст. полягала в тому, що у міста прибували переважно селяни з регіонів вищого рівня грамотності та більшим несільськогосподарським досвідом і навичками. Селянство із більш низьким рівнем грамотності.
Чингисхан (ок. 1155 или 1162 - 25 августа 1227) - основатель и первый великий хан Монгольской империи, объединивший разрозненные монгольские племена, был очень образованным человеком. В этом убежден китайский историк, обнаруживший документ, который свидетельствует, что предводитель монгольских орд умел читать и писать.
Академик и профессор университета Внутренней Монголии Тэнгуз Баярын заявляет, что он обнаружил эдикт, написанный в 1219 году рукой самого Чингисхана.
Академик Баярын сообщил, что послание даосскому монаху свидетельствует о грамотности Чингисхана.
До сих пор историки считали, что правитель степных орд был неграмотным.
В конце своей жизни Чингисхан заинтересовался вопросами жизни и смерти. Древние китайские рукописи описывают, как в 1220 году великий правитель пригласил в Гиндукуш даосского монаха по имени Чан Чунь и попросил создать для него эликсир жизни.
Объяснение:Историки и прежде были прекрасно осведомлены о том, что Чингисхан тяготел к заниям. Во время взятия Пекина Чингисхан познакомился с Елюй Чуцаем, который принадлежал к родственному монголам, царскому роду киданей. Елюй Чуцай являлся советником последнего императора Алтан-хана.
Кроме того, Елюй Чуцай был превосходным астрологом и перед каждым походом, по монгольскому обычаю, гадал на бараньей лопатке. Мудрый и образованный кидань, в отличие от чингисова окружения, довольствовался необычной добычей: книгами и лекарствами. Последние служили для жертв эпидемий, начинавшихся после очередного вторжения к земледельцам.
Елюй Чуцай убедил Чингисхана в том, что выгоднее не уничтожать земледельцев и их посевы, а взимать с них налоги, не разрушать города, унося накопленные там богатства, а сохранять их для блага империи.
ответ:Модернізаційні процеси другої половини XIX cт. по-різному позначились на різних соціальних верствах та етнонаціональних групах населення українських губерній. Індустріалізація й урбанізація незначною мірою зачепили українців, які переважно залишалися селянським народом. Станом на 1897 р. у містах проживало 16 % українського населення, а серед міських жителів українці становили лише третину. Здебільшого українські селяни не шукали роботи на промислових підприємствах, а намагалися застосовувати свої сили у сільському господарстві. До моменту проведення аграрної реформи причорноморські степи були значною мірою вже заселені, вільних земель в українських губерніях залишилося небагато. Через це українські селяни у великій кількості мігрували на Схід, насамперед на неосвоєні землі Північного Кавказу, Казахстану, Середньої Азії, Сибіру й аж на Далекий Схід, названий згодом Зеленим Клином. До початку Першої світової війни у східні регіони Російської імперії виїхали майже 2 млн. українських селян. Враховуючи ту закономірність, що вони здебільшого обминали міста і рухались далі у пошуках вільної землі, деякі сучасні дослідники висунули оригінальну тезу про принципове несприйняття українцями ідеї модернізації. Однак ця обставина не була лише суто українською специфікою. Закономірність міграційних процесів у Російській імперії XIX ст. полягала в тому, що у міста прибували переважно селяни з регіонів вищого рівня грамотності та більшим несільськогосподарським досвідом і навичками. Селянство із більш низьким рівнем грамотності.
Объяснение:
Чингисхан (ок. 1155 или 1162 - 25 августа 1227) - основатель и первый великий хан Монгольской империи, объединивший разрозненные монгольские племена, был очень образованным человеком. В этом убежден китайский историк, обнаруживший документ, который свидетельствует, что предводитель монгольских орд умел читать и писать.
Академик и профессор университета Внутренней Монголии Тэнгуз Баярын заявляет, что он обнаружил эдикт, написанный в 1219 году рукой самого Чингисхана.
Академик Баярын сообщил, что послание даосскому монаху свидетельствует о грамотности Чингисхана.
До сих пор историки считали, что правитель степных орд был неграмотным.
В конце своей жизни Чингисхан заинтересовался вопросами жизни и смерти. Древние китайские рукописи описывают, как в 1220 году великий правитель пригласил в Гиндукуш даосского монаха по имени Чан Чунь и попросил создать для него эликсир жизни.
Объяснение:Историки и прежде были прекрасно осведомлены о том, что Чингисхан тяготел к заниям. Во время взятия Пекина Чингисхан познакомился с Елюй Чуцаем, который принадлежал к родственному монголам, царскому роду киданей. Елюй Чуцай являлся советником последнего императора Алтан-хана.
Кроме того, Елюй Чуцай был превосходным астрологом и перед каждым походом, по монгольскому обычаю, гадал на бараньей лопатке. Мудрый и образованный кидань, в отличие от чингисова окружения, довольствовался необычной добычей: книгами и лекарствами. Последние служили для жертв эпидемий, начинавшихся после очередного вторжения к земледельцам.
Елюй Чуцай убедил Чингисхана в том, что выгоднее не уничтожать земледельцев и их посевы, а взимать с них налоги, не разрушать города, унося накопленные там богатства, а сохранять их для блага империи.