) Потому что Александру нравилось править именно одному, он раздал все видные посты членам Негласного комитета и в собрании их не было больше смысла. Потому что он был либералом. ) Самым главным его предложением было распределение государственной власти, потому что при Александре I как раз был развал в управлении. ) Антагонистические внутренние противоречия, скрытые примиряющей риторикой. ) Из-за того что проект Сперанского предполагал преобразование России в конституционную монархию, где власть государя была бы ограничена двухпалатным законодательным органом парламентского типа, а Александр I хотел править один и ему это очень нравилось и он не решился реалищовать проект Сперанского. ) Причина была в том что был приостановлен ход либеральных реформ Александра I. Главный итог его деятельности был в том что он предлагал ввести конституционную монархию, выборность чиновников, разделение властей и т.д.
Селянська реформа 1861 р. в Росії та її здійснення вУкраїні.Аграрна реформа 1848 р. в Австрійській імперії і вЗахідній УкраїніПочаток індустріалізації в Україні.Промисловий розвиток західноукраїнських земель.Столипінська аграрна реформа та її здійснення в Україні.У кінці XVIII ст. українські землі були вкотре поділені і опинилися під владою Російської та Австрійської імперій, у складі яких вони перебували впродовж XIX - на початку XX ст. Становище українських земель на поч. XIX ст. було важким. І російські, і австрійські володарі розглядали Україну як колоніальний сировинний придаток до промислове розвинутих центральних районів своєї імперії. Промисловість на окраїнах розвивалася вкрай повільно. Панщина, кріпосне право та інші форми експлуатації селянства гальмували розвиток промисловості, сільського господарства та внутрішнього ринку.У цей же час в країнах Західної Європи відбувається промислова революція, яка не могла не позначитися на ході економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи, в т. ч. й України. На землях Лівобережної та Слобідської України успішно розвивається землеробство, основою якого були дрібні та середні поміщицькі господарства. На Правобережжі високу ефективність господарювання демонструють великі магнатські маєтки, які спеціалізувалися на вирощуванні зернових, буряків. Найуспішніше розвиваються господарства Степової України, де більшість землі перебувала в руках українських селян, а також колоністів-німців, сербів, болгар, євреїв, вірменів, греків та ін. У цьому регіоні успішно розвивалося також поміщицьке тваринництво, особливо конярство, вівчарство. З українських земель розпочався вивіз худоби та інших продуктів сільського господарства.Величезні прибутки поміщикам, особливо Правобережної України, давало ґуральництво та цукроваріння, які були на той час дуже «модним» промислом. Важливе місце у промисловості України займало сукновиробництво, другорядне - залізоробна, скляна, паперова, кам'яновугільна та деякі інші галузі, Характерною рисою господарства першої половини XIX ст. була його раціоналізація, що свідчило про народження нової епохи - епохи індустріалізаціїПромисловий переворот в Україні.Промисловий переворот започаткував епоху індустріалізації. Його перший етап відбувся у 20-40-их рр. XIX ст. Незважаючи на панування кріпосництва в аграрній сфері та деякі інші перешкоди на шляху до економічного зростання, у першій третині XIX ст. мануфактурне виробництво досягло значних успіхів. Зростала кількість мануфактур, число найманих робітників. Почали використовуватися механічні робочі машини, зросло зацікавлення поміщиків, купців у збільшенні виробництва.Промисловий переворот в Україні почався у харчовій галузі промисловості. У 20-их роках з'явилися перші парові ґуральні. Парова техніка прискорила виробничі процеси, збільшила вихід горілки з одиниці сировини.У цей же час виникає цукрова промисловість. Перший цукровий завод збудував польський поміщик граф І.Понятовський у 1824 р. в с. Трощин Канівського повіту Промисловці та фабриканти також були проти кріпосництва, яке перешкоджало вільному розвитку торгівлі і промисловості. Твори Т.Шевченка, Марка Вовчка були суцільним звинуваченням проти кріпацької неволі.У 1857 р. почали створюватися особливі губернаторські комітети для розроблення програми селянської реформи. У наступному році цар створив Головний комітет, при якому діяла Редакційна комісія, що займалася зведенням усіх пропонованих проектів. У комісію входили і брали активну участь у її роботі українські поміщики з Чернігівщини Василь Тарновський та Григорій Ґалаґан. Проект аграрної реформи прийнято Державною радою Росії. На його підставі Редакційна комісія підготувала «Положення», яке цар Олександр II підписав 19 лютого 1861 р.
) Самым главным его предложением было распределение государственной власти, потому что при Александре I как раз был развал в управлении.
) Антагонистические внутренние противоречия, скрытые примиряющей риторикой.
) Из-за того что проект Сперанского предполагал преобразование России в конституционную монархию, где власть государя была бы ограничена двухпалатным законодательным органом парламентского типа, а Александр I хотел править один и ему это очень нравилось и он не решился реалищовать проект Сперанского.
) Причина была в том что был приостановлен ход либеральных реформ Александра I. Главный итог его деятельности был в том что он предлагал ввести конституционную монархию, выборность чиновников, разделение властей и т.д.